Договір між батьками про сплату аліментів на дитину.
Сімейним кодексом України передбачено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується (стаття 189 СК України), укладення цього правочину є правом, а не обов’язком батьків.
Сімейним кодексом України передбачено такі договірні відносини щодо сплати аліментів:
- шлюбний договір (ст. 93 СК України);
- договір про сплату аліментів на дитину (ст. 189 СК України).
Різниця між вказаними договорами може стосуватися не їх змісту, а конкретних умов, за яких договори укладаються. Так, якщо договір укладає подружжя, яке за спільною заявою хоче розірвати свій шлюб, то сторони керуються частиною другою статті 109 СК України.
Якщо мова йде про батьків дитини, які ніколи не перебували у шлюбі, або навпаки, перебувають у шлюбі і не бажають його розривати, то ці особи при укладені договору звертаються до ст. 189 СКУ.
Нарешті, подружжя або особи, які реєструють шлюб, можуть включити положення про сплату аліментів у свій шлюбний договір ст. 93 СКУ.
Договори про сплату аліментів на дитину можуть встановлювати:
- виплати аліментів у частці від заробітку (доходу) платника;
- виплату аліментів у твердій грошовій сумі;
- про погашення заборгованості за минулий час тощо.
Крім того, у договорі можуть бути встановлені засоби забезпечення виконання зобов’язань, наприклад, сплата неустойки у разі прострочення строку виплати аліментів тощо.
Зокрема, у ст. 196 СК України визначено, що одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Отже, навіть при відсутність цієї умови у договорів, неустойка може нараховуватися згідно з вимогами законодавства.
Розмір аліментів визначається за домовленістю між батьками,але слід також враховувати положення ч.2 ст. 182 СК України, а саме мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Варто зазначити, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Крім того, якщо мова не йде про сплату загальної суми аліментів повністю наперед до досягнення дитиною повноліття (це необхідно, наприклад, якщо батько, який зобов’язаний сплачувати аліменти, виїжджає на постійне місце проживання в країну, з якою в Україні не існує договорів про правову допомогу в сімейних справах), доцільно в договорі вказати про можливість індексації аліментних виплат, в зв’язку з інфляцією та збільшенням прожиткового мінімуму.
Щодо розміру і строків виплати аліментів, то це істотні умови договору, які мають бути чітко прописані в договорі. Відсутність однієї з перелічених умов є підставою для визнання договору неукладеним (ст. 638 ЦК).
Закріплення у договорі положення про сплату аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в умовах високого рівня інфляції, характерного для нашої держави, породжує питання про їх індексацію. Тому сторони можуть включати це питання до договору з урахуванням вказівок закону (коментар до ч. 2 ст. 184 СК).
До договору можуть бути включені положення про зміну його умов або про його припинення. Зміна розміру аліментів, а отже, і зміна договору можлива на підставах, закріплених у ст. 192 СК. Припинення договору можливе у зв'язку з укладенням батьками договору про припинення права на аліменти на дитину, переданням права власності на нерухоме майно відповідно до правил, встановлених ст. 190 СКУ, а також у зв'язку з закінченням строку дії договору або досягненням дитиною повноліття.
Зміни до договору між батьками про сплату аліментів на дитину можуть вноситися протягом усього часу його існування, шляхом укладання відповідної угоди, яка має обов'язково нотаріально посвідчуватись.
Документи, для нотаріуса щодо укладення договору:
- Паспорти сторін або інші документи які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (ч. 3 ст. 43 Закону України "Про нотаріат") ;
- Реєстраційні номери облікової картки платника податків;
- Свідоцтво про народження дитини.
При нотаріальному посвідченні договору про сплату аліментів на дитину державне мито справляється у розмірі 1 % від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (пп.«д» п. 3 ст. 3 Декрету).
У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
За правовими консультаціями та юридичною допомогою можна звернутися:
- за телефоном Єдиного контакт-центру 0 800 213 103 (цілодобово, безкоштовно в межах України);
- Теребовлянське бюро правової допомоги
за адресою: м. Теребовля, вул. Князя Василька, 104,а.
тел. 3551(2-10-02), 0682372512.