Як побачите Борщівник не полінуйтесь знищити його!
Борщівник Сосновського завезли на територію України як кормову рослину. Дуже схожий на кріп, але в більших розмірах. Він швидко розмножується як насінням, так і вегетативно. При постійній оранці землі борщівник поступово зникає, косити його варто до цвітіння, щоб вітер не розносив насіння.
З біологічної, та з екологічної точки зору ця рослина належить до категорії інвазійних чужорідних видів. Це — ті рослини, яких в Україні би не мало бути. Відповідно, він не має в нас своїх природних ворогів – тих, з якими міг би конкурувати і які були б факторами стримування його розвитку. Борщівник впливає і на здоров'я — спричиняє опіки, найрізноманітніші токсичні ефекти при контакті зі шкірою та очима. Але, борщівник Сосновського є й чудовим медоносом.
Борщівник перестали вирощувати в господарствах вже понад 40 років тому, але він і далі легко дичавів, проникав в природні екосистеми і чудово почувається й без особливого догляду. На сьогодні його отруйні зарості стали звичним явищем на території Теребовлянського району. Захоплюючи все нові площі він пригнічує нашу рідну рослинність. З огляду на це потрібно здійснювати заходи щодо обмеження поширення та сприяти його повному знищенню.
Світовий досвід демонструє, що боротися з борщівником доволі складно. В рослини ранній період цвітіння, що дозволяє насінню повністю дозріти. Розповсюдженню борщівника також сприяє велика плодовитість (тисячі насінин на одній рослині), насіння дозріває навіть тоді, коли стовбур рослини зрізано. Насіння швидко розноситися вітром та водою.
Особливості застосування заходів (контролювання) знищення борщівника.
Біологічні:
1.Дотримання науково обґрунтованого чергування культур в просторі і часі, ефективне землекористування.
2.Випасання тварин (поки листки у борщівника молоді і не нагромадили отруйних речовин).
3.Використання геополотна, яке вкладають на поверхню, зайняту скошеним борщівником, її засипають ґрунтом і засівають травосумішками, адаптованими для даного регіону. В результаті отримують стійкий газон і повне знищення борщівника.
4.Застосування чорної поліетиленової плівки, яку укладають на ділянку, зайняту борщівником до наступного року, і притискають вантажем. Наступного року необхідно „зайняти” вільну землю „корисною” рослинністю.
Агротехнічні:
1.Оранка декілька разів за вегетаційний період (через кожні 3-4 тижні, починаючи з моменту відростання борщівника) продовж від 2-3 до 5-7 років. Перша – поява можливості виїзду в поле; друга – до фази розгортання листків і викидання на поверхню суцвіть.
2.Плоскорізний обробіток – підрізування коренів на глибині 5-10 см. (залежно від типу грунту та кліматичних умов).
3.Прополювання та оранка. Дрібні однорічні сходи борщівника легко знищити прополюванням (сапка і регулярно полицева оранка).
4. Скошування до періоду цвітіння і не пізніше, як через 2-3 тижні після першого скошування. Не потрібно допускати рослину до цвітіння. Це найбільш ефективний і доступний метод.
5.Обрізування квіток у період бутонізація-початок цвітіння.
6.Спалювання насіння борщівника саме в період його дозрівання.
7.Використання ремедіаторів – запровадження нових видів рослин, які можуть бути використані для відновлення земель (високопродуктивні злаки – костриця, або бобові культури – козлятник (галега); інтенсивний обробіток у полі просапних культур (картопля, цукрові буряки).
8.Використання покрівельних матеріалів продовж 3-5 років.
9.Індивідуальний спосіб з використанням ручної лопати – рано навесні потрібно зрізати (зрубати) точку росту борщівника нижче кореневої шийки.
Хімічні:
Обробка гербіцидами гліфосатної групи. Перший раз – з початку відростання борщівника, другий – через 15-20 днів, обов’язково до цвітіння. Біологічні властивості борщівника виключають можливість його повного знищення в результаті лише одноразового застосування гербіцидів. Після першої обробки і знищення вегетативної маси на цій же площі необхідне проведення повторної обробки для знищення сходів борщівника. При внесенні гербіцидів необхідно забезпечити не менше як 80% змочування рослини. За вегетаційний період потрібно провести мінімум дві обробки. При цьому слід суворо дотримуватись регламентів та норм внесення пестицидів (Див.щорічник „Перелік пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні”).
Заходи безпеки та запобіжні заходи:
- важливо не допускати цвітіння нових рослин;
-особливо обережними треба бути людям, схильним до алергії: у них може розвинутися набряк, що може загрожувати життю. У хворих на астму він може спровокувати напад задухи.
У випадку контакту тіла з соком рослини необхідно:
- терміново промити у проточній воді з господарським милом уражені ділянки шкіри;
- промити (саме промити, а не протерти) уражені ділянки тіла рідиною, що містить спирт (одеколон, горілка, спирт).
У разі появи опіків від соку борщівника, уражені ділянки тіла необхідно обробити (порадитися з лікарем)
- у жодному разі уражені місця не змащувати йодом, не застосовувати ніякі фіксуючі пов’язки.
Працівники, які будуть працювати з пестицидами повинні мати Допуск (Посвідчення) на право роботи з пестицидами та агрохімікатами. А також, враховуючі біологічні особливості борщівника Сосновського потрібно використовувати засоби індивідуального захисту, для недопущення попадання соку рослини та шкіру людини.
Державний фітосанітарний інспектор С.Є.Майка
Тел. 52-14-18