Новини ГУ ДПС у Тернопільській області 05.07.2024

Фото без опису

В які строки СГ може бути притягнутий до адміністративної відповідальності при
порушенні проведення готівкових розрахунків за товари (послуги)?

Згідно з п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань
оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на
контролюючі органи, застосовується, зокрема, адміністративна відповідальність.
Відповідно до частини першої ст. 38 Кодексу України про адміністративні
правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – КУпАП) адміністративне
стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення
правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня
його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині
сьомій ст. 38 КУпАП, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні
правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).
При закритті кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак
адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не
пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження
(частина восьма ст. 38 КУпАП).
Таким чином, за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари
(послуги) адміністративне стягнення може бути накладено контролюючим органом на
посадових осіб юридичної особи (головного бухгалтера, директора) та фізичних осіб –
підприємців не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі
триваючого правопорушення – два місяці з дня його виявлення. У разі відмови в порушенні
кримінальної справи або її закриття адміністративне стягнення може бути накладено не
пізніше ніж через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної
справи або її закриття.
Статтею 234 прим. 2 КУпАП передбачено, що податкові органи розглядають справи
про адміністративні правопорушення, пов’язані, зокрема, з порушенням порядку проведення
готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за
товари (послуги) (ст. 163 прим. 15 КУпАП).

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Жителі Тернопільщини спрямували на обороноздатність країни 267,5 млн грн військового збору

Протягом першого півріччя цього року до бюджету від платників області надійшло
216,3 млн грн військового збору. Надходження перевищили показник шести місяців 2023
року на 20,9 млн гривень. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у
Тернопільській області Руслан Цвігун.
Лише у червні Тернопільщина спрямувала до бюджету 51,2 млн грн військового
збору.
Нагадаємо, що військовий збір запроваджено в Україні з серпня 2014 року як
додаткове джерело фінансування і підтримки армії. Ставка цього платежу становить 1,5%
доходів, що підлягають оподаткуванню. Платниками військового збору є фізичні особи –
резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за
нарахування збору до бюджету є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді
заробітної плати на користь платника податків.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

До уваги платників єдиного податку третьої групи – юридичних осіб!

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що з набранням
чинності 01.01.2022 Закону України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні
комунікації» (далі – Закон № 1089) платники податків – юридичні особи при постачанні
електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності.
Так, пунктом 291.5 статті 291 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс) визначено
перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи
оподаткування, обліку та звітності. Відповідно до підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту
291.5 статті 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої ‒ третьої
групи суб’єкти господарювання, зокрема юридичні особи, які здійснюють діяльність з
надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого
телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації
телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого,
міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з
використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного
обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського,
міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з
правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в
користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного
обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і
радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Тобто заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується
суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які в рамках надання послуг у сфері
електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних
мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів

У зв’язку із набранням чинності з 01 липня 2024 року Законом України від 09 травня
2024 року № 3706-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів
України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану»
(далі – Закон № 3706) ДПС України листом проінформувала про особливості здійснення
операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих
видів товарів у період дії воєнного стану.
Запровадження та скасування режиму експортного забезпечення здійснюється на
підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України, особливості цього режиму
регулюються Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну
діяльність» (із змінами) (далі – Закон № 959), Податковим кодексом України та Митним
кодексами України (далі – ПКУ та МКУ).
Статтею 19 2 Закону № 959 передбачено, що експорт окремих видів товарів може
здійснюватися лише зареєстрованими платниками ПДВ. Суб’єктам підприємницької
діяльності, які не зареєстровані як платники ПДВ, здійснювати експорт окремих видів
товарів в період дії режиму експортного забезпечення забороняється.
Перелік окремих видів товарів визначено абзацом другим ст. 19 2 Закону № 959.
Зокрема, до них належать товари, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0409 00
00 00 (мед натуральний), 0802 31 00 00 (горіхи волоські у шкаралупі), 0802 32 00 00 (горіхи
волоські без шкаралупи), 1001 (пшениця і суміш пшениці та жита (меслин)), 1002 (жито),
1003 (ячмінь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соєві боби), 1205 (насіння ріпаку або
кользи), 1206 00 (насіння соняшнику), 1507 (олія соєва та її фракції, рафіновані або
нерафіновані), 1512 (олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані
або нерафіновані), 1514 (олії ріпакова (із ріпака або кользи) або гірчична та їх акції,
рафіновані або нерафіновані), 2306 (макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під
час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції
2304 або 2305).
Винятки, до яких режим експортного забезпечення не застосовується, передбачені
абзацами 10-12 ст. 19 2 Закону № 959-ХІІ, а саме:
 вивезення окремих видів товарів як припасів транспортними засобами
комерційного призначення відповідно до ст. 229 МКУ;
 вивезення окремих видів товарів (товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10
00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00,
1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД), які здійснюються платниками ПДВ у
супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень п. 1 5 розділу IX
Закону України «Про карантин рослин».
Абзацом четвертим ст. 19 2 Закону № 959-ХІІ забороняється експорт окремих видів
товарів, якщо передбачені зовнішньоекономічним договором контрактні
(зовнішньоторговельні) ціни є нижчими, ніж мінімально допустимі експортні ціни,
затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну аграрну політику.
Інформація про мінімально допустимі експортні ціни розміщується на офіційному
вебсайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує
державну аграрну політику не пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення
(наказу).
Законом № 3706-ІХ підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено п.
97, яким встановлено, що тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення,
запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до ст. 19 2 Закону № 959,
оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території
України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного
забезпечення, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Підпунктами 97.1 та 97.2 п. 97 підрозділу 2 розділу XX ПКУ передбачено, що платник
ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту
окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову
накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) до дня
подання митної декларації для митного оформлення таких товарів.
Таким чином, в одній податковій накладній не може бути відображено два та більше
видів товарів.
Вивезення відповідних товарів за межі митної території України у митному режимі
експорту після складення податкової накладної не вважатиметься окремою оподатковуваною
операцією у розумінні п.п. «г» п. 185.1 ст. 185 розділу V ПКУ.
Реєстрація складеної за операціями з експорту окремих видів товарів податкової
накладної в ЄРПН може бути зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 розділу V ПКУ.
У такій податковій накладній:
- може бути зазначено тільки один товар за одним кодом згідно з УКТ ЗЕД;
- одиниці виміру товарів зазначаються у кілограмах.
Крім того, Законом № 3706-ІХ п. 201.1 ст. 201 розділу V ПКУ доповнено підпунктами
«к» і «л», згідно з яким у разі вивезення товарів за межі митної території України в
податковій накладній має бути вказано:
- дата та номер митної декларації (крім податкових накладних, складених на операції з
вивезення окремих видів товарів в період дії режиму експортного забезпечення);
- дата та номер договору (контракту) на вивезення окремих видів товарів за межі
митної території України. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення
товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, зазначається
відповідна відмітка про форвардний контракт.
Податкова накладна, складена з порушенням таких вимог, не приймається до
реєстрації в ЄРПН.
Більш детально про це йдеться у листі ДПС України від 02.07.2024 №19083/7/99-00-
21-03-02-07.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Про проблемні питання бюджетного відшкодування розповідали у ДПС області

У Головному управлінні ДПС у Тернопільській області нещодавно відбувся сеанс
телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо основних вимог та причин відмови бюджетного
відшкодування ПДВ. На запитання платників податків відповідав начальник управління
оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Тернопільській області
Валерій Лісницький.
Під час «гарячої лінії» посадовець поінформував про податкові зміни, внесені
Законом України від 23 лютого 2024 року №3603-ІХ щодо вдосконалення онлайн-
комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства.
Відповідно до змін з 1 липня 2024 року терміни проведення перевірок з питань достовірності
нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ скорочуються з 60 календарних днів до 40
календарних днів. Строк проведення камеральної перевірки податкової декларації або
уточнюючого розрахунку (у разі подання), у складі яких подано заяву про повернення суми
бюджетного відшкодування, складає 20 календарних днів.
Валерій Лісницький відповідав на запитання щодо основних вимог для отримання
бюджетного відшкодування ПДВ. Суб’єкт господарювання може його отримати за
відсутності операцій з ризиковими постачальниками, рівень податкової віддачі з податку на
прибуток повинен становити не менше 1%, наявна кількість працюючих та середня заробітна
плата, забезпеченість основними засобами, відсутність накопичення залишків товарно-
матеріальних цінностей.
Разом з тим, платники податків отримали відповіді на запитання щодо причин
відмови в отриманні бюджетного відшкодування ПДВ при проведенні документальних
перевірок.
Валерій Лісницький зауважив, що найчастіше трапляються помилки при заповненні
додатка 3 «Розрахунок сум бюджетного відшкодування» до податкової декларації з податку
на додану вартість, а саме невірно вказано або не вказано код ІПН платника, по якому
включено від’ємне значення до розрахунку бюджетного відшкодування; не вказано період
виникнення від’ємного значення.
При бажанні отримати бюджетне відшкодування ПДВ суб’єкти господарювання не
враховують відсутність оплати від’ємного значення, включеного до розрахунку бюджетного
відшкодування або те що оплата здійснена пізніше, ніж звітний період, за який подано
декларацію із заявленим бюджетним відшкодуванням ПДВ.
Також акцентовано увагу на причини відмови: повторне включення до розрахунку
бюджетного відшкодування від’ємне значення, яке вже включалося в попередні звітні
періоди до бюджетного відшкодування; невірно визначено період виникнення від’ємного
значення в додатку 3 «Розрахунок сум бюджетного відшкодування», якщо в додаток 1 були
включені старі податкові накладні і їх включають до бюджетного відшкодування. У такому
випадку в додатку 3 потрібно зазначити поточний період виникнення від’ємного значення, а
не період виписки таких податкових накладних. Імпорт відображається не в періоді
виникнення, а в наступному; подріблення податкових накладних на суми, яких в реєстрі
немає; відсутність нарахування умовного продажу по товарних залишках, реалізація нижче
балансової (залишкової вартості).
Також було запитання щодо заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної
інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів
(передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення.
Посадовець нагадав, що задля якісної та оперативної комунікації із громадськістю та
бізнес-спільнотами й асоціаціями, які представляють інтереси платників податків, у
Головному управлінні ДПС у Тернопільській області створено комунікаційну податкову
платформу. Саме на цю електронну скриньку (tr.ikc@tax.gov.ua) можна надсилати запити або
звернення, в яких необхідно викласти зміст питання, що потребує вирішення.
Додзвонювачі отримали фахові відповіді на всі запитання щодо заявленої тематики.