Новини ГУ ДПС у Тернопільській області 10.07.2024

Фото без опису

Бізнесу Тернопільщини відшкодовано 662 млн грн податку на додану вартість

За перше півріччя цього року суб’єктам підприємницької діяльності – юридичним
особам Тернопільщини з державного бюджету відшкодовано грошовими коштами з
урахуванням перехідних залишків минулих періодів 662 млн грн податку на додану
вартість.
Загалом упродовж січня-червня про відшкодування податку на додану вартість на
розрахунковий рахунок в сумі 701 млн гривень заявили 164 суб’єкти господарювання краю.
За результатами проведених перевірок податковими органами області за шість місяців
упереджено заявлене бюджетне відшкодування ПДВ на 47,2 млн гривень.
На початок липня загальний залишок заявленого невідшкодованого на розрахунковий
рахунок ПДВ становив 163 млн грн, в тому числі 147 млн грн перебувають у стадії
перевірок та процедурі бюджетного відшкодування згідно з вимогами податкового
законодавства, а 16 млн грн – у судовому та адміністративному розгляді.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Днями під час онлайн спілкування цікавилися можливостями використання єдиного рахунку для сплати податків

Нещодавно у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області відбулася
Інтернет-конференція спільно з інформаційним порталом 0352.ua на тему «Можливість
використання єдиного рахунку для сплати податків». В онлайн режимі з платниками
спілкувалася начальниця управління економічного аналізу ГУ ДПС у Тернопільській області
Наталія Стецько.
Дописувачі детально просили роз’яснити про можливість використання єдиного
рахунку для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів,
єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на податковий
орган.
Посадовиця звернула увагу, що перехід на єдиний рахунок значно спрощує сплату
податків, зборів, платежів та єдиного внеску, скорочує платникам фінансові витрати і час
формування платіжних документів.
Під час годинного спілкування запитували, куди з єдиного рахунка кошти
перераховуються, на що у відповідь посадовиця зазначила:
на бюджетні рахунки для зарахування надходжень та/або на небюджетні рахунки
органів ДПС, відкриті в Казначействі для зарахування єдиного внеску;
на рахунок платника у банку, небанківському надавачу платіжних послуг – помилково
та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання та пені у порядку, визначеному
статтею 43 ПКУ, та помилково сплачені суми єдиного внеску.
Актуальними запитаннями онлайн було, як відслідковувати рух коштів на рахунку;
що робити, якщо кошти, сплачені податок на прибуток, спишуться на недоїмку з ЄСВ; як
перейти на єдиний рахунок.
Наталія Стецько зауважила, що повідомлення про використання або відмову від
використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через
Електронний кабінет. Платник податків має право повідомити про використання або відмову
від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.
Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного
за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.
Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати
грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного
податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого
прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та
їх об’єднаннями.
Не допускається прийняття на єдиний рахунок електронних грошей.
Під час онлайн спілкування платники податків, що дописували під час Інтернет-
конференції, отримали відповіді на усі запитання, які їх цікавили.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Чи враховується при розрахунку МПЗ ФОП – платником єдиного податку місяць, в особа набула/втратила право власності, оренди, користування на інших умовах земельною ділянкою

Згідно з п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі
на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а
також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що
належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким
сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком
загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) у складі податкової
декларації за податковий (звітний) рік.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для
здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається МПЗ, їх нормативна
грошова оцінка та площа таких земельних ділянок;
сума загального МПЗ, сума МПЗ щодо кожної земельної ділянки;
загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів,
контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з
виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю
та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням)
земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених
відповідно до пп. 297 прим. 1.2, 297 прим. 1.3, 297 прим. 1.4 або 297 прим. 1.5 ст. 297 прим. 1
ПКУ витрат на оренду земельних ділянок протягом податкового (звітного) року;
різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів,
платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
Згідно з абзацом першим п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ у разі переходу права
власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну
ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря,
користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника,
орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом
календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до
законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника,
орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 01
січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на
таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду,
суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в
тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності
або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну
ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або
користувачів.
Відповідно до формул, наведених у ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального
податкового зобов’язання» ПКУ для розрахунку МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна
грошова оцінка якої проведена/не проведена, відображається показник щодо кількості
календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді,
користуванні на інших умовах (у т. ч. на умовах емфітевзису) платника податків.
Відповідно до ст.ст. 125 – 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року №
2768-ІІI право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та
право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право
власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України
від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме
майно та їх обтяжень».
При відсутності державної реєстрації переходу права власності або права
користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах
(в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших
умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої
земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших
умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний)
рік (абзац другий п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Отже, при набутті фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку
другої – четвертої груп (далі – ФОП) права власності, оренди, користування на інших умовах
(в т. ч. на умовах емфітевзису) на земельну ділянку, за умови державної реєстрації такого
права (далі – право власності), в середині (наприкінці) місяця, при розрахунку МПЗ щодо
земельної ділянки, враховується повний місяць, в якому платник набув право власності.
Водночас при розрахунку МПЗ щодо земельної ділянки не враховується місяць, в
якому платник втратив право власності.