Новини ГУ ДПС у Тернопільській області 30.07.2024

Довідку про уникнення подвійного оподаткування за поточний рік можна отримати в середині такого року

Форма довідки-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення
подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів (далі – Довідка) та
Порядок підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного
оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів (далі – Порядок) затверджені
наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2022 № 248.
Порядок визначає процедуру видачі Довідки платнику податків – особі (юридичній
або фізичній), яка є резидентом України у розумінні Податкового кодексу України від 02
грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) та міжнародних договорів України про уникнення
подвійного оподаткування, а також підтвердження статусу податкового резидента України
на документах за спеціальними формами, затвердженими іноземними компетентними
органами, з метою застосування зазначених договорів до доходів, отриманих платниками
податків із джерел в іноземній державі (п. 1 Порядку).
Пунктом 2 Порядку визначено, що надання Довідки або підтвердження статусу
податкового резидента України на документах за спеціальними формами, затвердженими
іноземними компетентними органами, здійснюється безоплатно на підставі Заяви про
підтвердження резидентського статусу для уникнення подвійного оподаткування платника
податків за формою, наведеною у додатку до Порядку (далі – Заява).
При заповненні розділу 1 Заяви платник податків зазначає рік, за який він бажає
отримати Довідку для уникнення подвійного оподаткування між Україною і відповідною
іноземною державою.
Поряд з цим, для визначення резидентності є одна з підстав зазначена платником
податків на власний розсуд та з урахуванням п.п. 14.1.213 п. 14.1. ст. 14 ПКУ:
реєстрація в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб –
підприємців та громадських формувань або в Реєстрі самозайнятих осіб;
тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні;
має місце постійного проживання в Україні;
перебуває в Україні не менше 183 днів (включно з днями приїзду та від’їзду) протягом
періоду або періодів податкового року.
Порядком та формою Заяви не передбачено обмежень щодо року за який
контролюючим органом може бути надана Довідка.
Отже, платник податків може отримати Довідку за поточний рік, який зазначено в
Заяві, в середині такого року за умови наявності підстав та відповідно до Порядку.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Майже 98 відсотків усіх суб’єктів господарювання Тернопільщини звітують в електронному вигляді

Упродовж шести місяців цього року платниками податків Тернопільської області
подано 834 064 податкових декларації. З них 816 422 декларації подано в електронному
вигляді, що складає 97,9 відсотків від загальної кількості.
Зокрема, по юридичних особах відсоток подання звітності в електронному вигляді
склав 99,2 відсотка, а по фізичних особах – 96 відсотків.
Наголошуємо, що в електронній формі податкову декларацію можна подати на
сайті Державної податкової служби України в особистому електронному кабінеті
платника податків.
Електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» дозволяє
сформувати податкову декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями
первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Табу при постачанні електронних комунікаційних послуг для застосовування спрощеної системи оподаткування

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що з набранням
чинності 01.01.2022 Закону України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні
комунікації» (далі – Закон № 1089) платники податків – юридичні особи при постачанні
електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності.
Так, пунктом 291.5 статті 291 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс) визначено
перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи
оподаткування, обліку та звітності. Відповідно до підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту
291.5 статті 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої ‒ третьої
групи суб’єкти господарювання, зокрема юридичні особи, які здійснюють діяльність з
надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого
телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації
телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого,
міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з
використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного
обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського,
міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з
правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в
користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного
обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і
радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Тобто заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується
суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які в рамках надання послуг у сфері
електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних
мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Яким чином оподатковуються ПДВ операції з надання транспортно-експедиторських послуг замовнику з перевезення по території України, якщо до перевезення залучено перевізника-резидента неплатника ПДВ

Відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року № 1955-ІV «Про транспортно-
експедиторську діяльність» (далі – Закон № 1955) транспортно-експедиторська діяльність
визначена, як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з
організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших
вантажів.
Експедитор (транспортний експедитор) – суб’єкт господарювання, який за
дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-
експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
Клієнт – споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за
договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від
його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання
визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи
плату експедитору.
Перевізник – юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов’язання і
відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення
довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або
іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та
перевізником.
Відповідно до ст. 9 Закону № 1955 за договором транспортного експедирування одна
сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати
або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням
вантажу.
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне
виконання договору транспортного експедирування.
У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт)
інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату
зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного
експедирування.
Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним
транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних,
авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від
пункту його відправлення до пункту його призначення.
Порядок оподаткування ПДВ транспортно-експедиторської діяльності визначено
Узагальнюючою податковою консультацією, затвердженою наказом ДПС України від
06.07.2012 № 610.
Базою оподаткування ПДВ у експедитора є вартість наданих транспортно-
експедиторських послуг (винагорода експедитора) та, зокрема, вартість послуг з
перевезення, за умови, що перевізник є платником ПДВ. Якщо перевізник не є платником
ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у
експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику.
Враховуючи зазначене, у випадку надання транспортно-експедиторських послуг з
перевезення по території України із залученням перевізника-резидента ‒ неплатника ПДВ,
вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у
експедитора, а податкова накладна складається на вартість транспортно-експедиторських
послуг (винагороду експедитора) (якщо експедитор не отримує інших послуг від третіх осіб
в межах виконання договору транспортного експедирування).

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області