Новини ГУ ДПС у Тернопільській області 09.08.2024

Фото без опису

Майже 550 млн грн податку на прибуток спрямували до бюджету підприємства Тернопільщини

Упродовж семи місяців цього року платники податків – юридичні особи області
сплатили до Зведеного бюджету України 549,2 млн грн податку на прибуток підприємств.
Зокрема, до державного бюджету підприємства перерахували 492,4 млн грн, а до місцевих
бюджетів – 56,8 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року
надходження до зведеного бюджету збільшилися на 40,2 млн гривень.
До загального фонду зведеного бюджету платники за 7 місяців спрямували 5,6 млн
грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій.
Нагадаємо, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств
визначено статтею 137 Податкового кодексу України. Платіж нараховується платником
самостійно. Базова ставка податку на прибуток підприємств становить 18 відсотків.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Форма розрахунків при оптовій торгівлі алкогольними напоями

Відповідно до частини першої ст. 19 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-
IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів,
біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що
використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) суб’єкти
господарювання при здійсненні діяльності з оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими
дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями зобов’язані проводити розрахунки за
операціями оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом,
алкогольними напоями виключно у безготівковій формі, в тому числі у випадках, якщо
розрахунки проводяться з іншою особою після заміни сторони у зобов’язанні чи при
виконанні обов’язку боржника третьою особою.
Не вважається порушенням вимог частини першої ст. 19 Закону № 3817 непроведення
розрахунків у зв’язку з припиненням зобов’язання з підстав, передбачених законом або
договором між суб’єктами господарювання.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Чи передбачена відповідальність до платників, які мають можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, за неподання податкової декларації податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Відповідно до п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме
майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого
цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів
оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної
ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ,
з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової
нерухомості Декларація юридичною особою – платником подається протягом 30
календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується
починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Згідно з абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний
встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі
наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати
податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац
застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на
спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів
податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність
інформації, наведеної у зазначених документах, несуть платники податків, а також їх посадові особи (ст. 47 ПКУ).
Пунктом 120.1 ст. 120 ПКУ встановлено, що неподання (крім випадків, якщо
податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне
подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати
податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи,
податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до
контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі
340 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання; ті самі дії, вчинені платником
податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за
собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне
подання.
Слід зазначити, що на період до припинення або скасування воєнного стану на
території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей,
визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Згідно з абзацом восьмим п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ платники, які мають
можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, звільняються від відповідальності за
несвоєчасне виконання обов’язку щодо подання звітності, у тому числі передбаченої п. 46.2
ПКУ, за 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період),
граничний термін подання якої припадає на період, починаючи з 24.02.2022 до 01.06.2022, за
І квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий)
період), та звітності за лютий – травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний
звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20.07.2022.
Звільнення від відповідальності не розповсюджується на річну Декларацію з податку
на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яка подається за поточний звітний період
не пізніше 20 лютого поточного року.
Зазначений висновок базується на тому, що граничний термін подання податкової
звітності за 2022 рік не припадає на період, визначений п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ
ПКУ (з 24.02.2022 до 01.06.2022), а граничний термін подання податкової звітності за 2021
рік не припадає на період дії воєнного стану на території України, тому строки подання податкової звітності, визначені п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, не стосуються подання
податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за річний звітний період.
Враховуючи викладене, до платників, які мають можливість своєчасно виконувати
свої податкові обов’язки, за неподання (несвоєчасне подання) платником Декларації
протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт
оподаткування, в тому числі при переході права власності на об’єкт оподаткування від
одного власника до іншого, що призвело до збільшення або зменшення податкового
зобов’язання, передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме:
в розмірі 340 грн., за кожне неподання (несвоєчасне подання) Декларації;
в розмірі 1020 грн. при повторному порушенні за несвоєчасне подання Декларації
платником, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за
неподання (несвоєчасне подання) Декларації.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Які строки звітування підзвітної особи, яка витратила власні кошти на закупівлю товарів (послуг) для потреб підприємства

Правові питання відшкодування витрат, понесених працівником при придбанні
товарів для підприємства, та інші питання правомірності використання власних готівкових
коштів працівниками підприємства для вирішення виробничих (господарських) питань
регулюються ст.ст. 1159, 1160 Цивільного кодексу України.
Підпунктом 170.9.4 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ),
зокрема визначено, що звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на
відрядження або під звіт, складається та подається у строки, визначені п.п. 170.9.3 п. 170 ст.
170 ПКУ, платником податку (у паперовій або електронній формі (з дотриманням вимог
законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про
електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги») за формою, встановленою
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну
фінансову політику.
Згідно з п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ документальне підтвердження суми
фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій шляхом
надання підтвердних документів, що засвідчують суму таких витрат, у разі здійснення
безготівкових розрахунків з використанням платіжних інструментів, включаючи
корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх
реквізити, та повернення особі, яка видала кошти/електронні гроші під звіт, суми надміру
витрачених коштів/електронних грошей, розмір яких розрахований згідно з п.п. 170.9.1 п.
170 ст. 170 ПКУ, здійснюється платником податку до закінчення місяця, наступного за
місяцем, у якому платник податку:
а) завершує таке відрядження;
б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок
особи, яка видала кошти/електронні гроші під звіт.
Якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник
податку застосував для проведення розрахунків платіжний інструмент, включаючи
корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи
його реквізити та списання коштів/електронних грошей за понесеними витратами
здійснюється надавачем платіжних послуг пізніше дати, коли платник податку завершує таке
відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії, строки, установлені п.п.
170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, продовжуються на один календарний місяць.
Відповідно до п. 1 Порядку складання Звіту про використання коштів/електронних
грошей, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Міністерства фінансів
України від 28.09.2015 № 841 із змінами та доповненнями, Звіт про використання
коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт) подається з
підстав, визначених п.п. 170.9.4 п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Таким чином, при придбанні працівником за власні готівкові кошти товарів для
потреб підприємства, а також використання власних коштів у відрядженні, Звіт подається у
визначені законодавством строки. При цьому, оскільки чинним законодавством визначено
строки звітування саме за одержані під звіт кошти на відрядження та на виконання цивільно-
правових дій, а також установлено норму оподаткування надміру витрачених коштів,
отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернених у встановлені
строки, то у разі несвоєчасного подання Звіту при придбанні за власні кошти товарів для
потреб підприємства (використання власних коштів у відрядженні), фінансові санкції не
застосовуються.