Новини ГУ ДПС у Тернопільській області 19.08.2024
За сім місяців платники податків Тернопільщини отримали понад 65 тисяч адмінпослуг
У січні-липні 2024 року фахівці структурних підрозділів ГУ ДПС у Тернопільській
області надали 65011 адміністративних послуг. Це на 10203 послуги більше, ніж за
аналогічний період минулого року. У тому числі ДПІ та управлінням податкових сервісів з
початку року надано 44550 адмінпослуг. Порівняно з аналогічним періодом 2023 року
кількість наданих послуг збільшилася на 6433.
У структурі наданих адміністративних послуг найбільшу питому вагу займають
послуги з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України
даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків, які були надані 25200
фізичним особам (38,8%), надання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб –
платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків, яка була
надана 13740 фізичним особам (21,1%), витягів з реєстру платників єдиного податку – 5348
(8,2%), реєстрації платників єдиного податку – 3612 (5,6%).
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Ідентифікатор форми для подання Звіту про контрольовані операції, починаючи з 01.08.2024
Відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України платники
податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01
жовтня року, що настає за звітним, Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).
Форма та Порядок складання Звіту затверджені наказом Міністерства фінансів
України від 18.01.2016 № 8.
06.02.2024 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 07.12.2023 № 673
«Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» зі
змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2023 № 725 (далі –
Наказ № 673), згідно з яким, зокрема, форму Звіту викладено в новій редакції.
Згідно з п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими
органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557,
електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації
eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про
електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм
податкових документів розміщена електронна форма Звіту (у редакції Наказу № 673) з
додатками за ідентифікатором форми J0104707 (подається з 01.08.2024).
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності
Відповідно до абзацу першого п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (далі –
ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої
земельної ділянки.
Згідно з п. 288.5 ст. 288 ПКУ розмір орендної плати встановлюється у договорі
оренди, але річна сума платежу:
не може бути меншою за розмір земельного податку:
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не
більше 3 відс. їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не
більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше
0,3 відс. та не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки;
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не
більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці
Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 5
відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або
по області (п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
не може перевищувати 12 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст.
288 ПКУ);
може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п.п. 288.5.2 п.
288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п.п. 288.5.3 п. 288.5
ст. 288 ПКУ);
для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може
перевищувати розміру земельного податку (п.п. 288.5.4 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких
затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відс. нормативної
грошової оцінки (п.п. 288.5.5 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
для акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відс.
акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом
перетворення державного підприємства і є його правонаступником, за землі
сільськогосподарського призначення, передані в оренду відповідно до ст. 120 прим. 1
Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІI, – не менше 12 відс.
нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а якщо нормативну грошову оцінку
земельної ділянки не проведено – не менше 12 відс. нормативної грошової оцінки одиниці
площі ріллі по Автономній Республіці Крим або області (п.п. 288.5.6 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).
Тобто норми п. 288.5 ст. 288 ПКУ встановлюють мінімальні та максимальні межі
розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відсотках
до нормативної грошової оцінки.
При цьому, якщо розмір орендної плати, зазначений у договорі оренди, є нижчим від
встановленого п. 288.5 ст. 288 ПКУ, орендарю слід звернутись до відповідного органу
виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, з яким укладено договір оренди
землі, з приводу приведення його у відповідність.
Слід зазначити, що п.п. 1 п. 284.6 ст. 284 ПКУ встановлено, що у частині плати за
землю за земельні ділянки, що входять до складу території індустріальних парків, включених
до Реєстру індустріальних парків, нормативну грошову оцінку яких проведено, що
використовуються ініціаторами створення індустріального парку, керуючою компанією
індустріального парку та учасниками індустріальних парків, органи місцевого
самоврядування можуть, зокрема, встановлювати орендну плату в розмірі, меншому за
розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого
самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території.
Також абзацами першим, другим, шостим-восьмим п. 11 підрозд. 6 розд. XX
«Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2035 року, установлено, що в частині
плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що
використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення
корисних копалин) відповідно до Закону України від 17 грудня 2020 року № 1116-IX «Про
державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», органи
місцевого самоврядування можуть, зокрема:
встановлювати орендну плату за землі державної та комунальної власності в розмірі,
меншому ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу
місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній
території.
При досягненні загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із
значними інвестиціями платник податку – інвестор із значними інвестиціями починаючи з
календарного місяця, в якому досягнуто зазначений обсяг, втрачає право на застосування
пільги, визначеної п. 11 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
При досягненні загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із
значними інвестиціями протягом звітного (податкового) періоду платник податку – інвестор
із значними інвестиціями зобов’язаний протягом 20 календарних днів з дати внесення
відповідної інформації до реєстру інвестиційних проектів із значними інвестиціями подати
уточнюючу податкову декларацію за такий звітний (податковий) період, в якій збільшити
податкові зобов’язання із сплати плати за землю за період починаючи з календарного місяця,
в якому досягнуто загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із
значними інвестиціями.
При цьому до дати внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, що
використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями, у
зв’язку з досягненням загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із
значними інвестиціями розмір орендної плати для нарахування податкових зобов’язань з
орендної плати визначається за правилами, визначеними п. 288.5 ст. 288 ПКУ.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
Чи зобов’язаний СГ застосовувати РРО та/або ПРРО при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) у безготівковій формі
Відповідно до ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу,
алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються
в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) роздрібна торгівля – діяльність
з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим
споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків,
у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у
ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих
виробників виноробної продукції – алкогольними напоями без додавання спирту (вин
виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет,
може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності
у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (п. 7 ст. 16 Закону №
3817).
Роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в
електронних сигаретах, здійснюють суб’єкти господарювання за наявності у них однієї з
таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної
торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (п. 1 ст. 23 Закону №
3817).
У заяві про отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями,
тютюновими виробами повинні міститися відомості, зокрема, про адресу місця роздрібної
торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних РРО (далі –
ПРРО), книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок (далі – РК), наявних у
місці роздрібної торгівлі.
Пунктом 6 розд. І Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті
користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку
України від 29 липня 2022 року № 163 із змінами та доповненнями, визначено, що
безготівкові розрахунки – це перерахування коштів із рахунків платників на рахунки
отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, унесених
платниками готівкою, на рахунки отримувачів;
надавач платіжних послуг – надавач платіжних послуг, у якому відкритий рахунок
платника/отримувача/стягувача для виконання платіжних операцій (далі – надавач платіжних
послуг платника/отримувача/стягувача). До надавачів платіжних послуг належать банки та
небанківські надавачі платіжних послуг.
Згідно з ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із
змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахункова операція це, зокрема,
приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо
за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки –
оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі
товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги),
оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зокрема, в
безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при
продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, зобов’язані проводити розрахункові
операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у
встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через
зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій
та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують
виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із
застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК (ст. 3 Закону № 265).
Відповідно до п. 1 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових
документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства
фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, визначено, що фіскальний
касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий
документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий
документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Тобто суб’єкт господарювання, який має ліцензію на роздрібну торгівлю
алкогольними напоями (тютюновими виробами), може здійснювати продаж таких товарів у
безготівковій формі (у тому числі шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на
розрахунковий рахунок через установи банку), за умови застосування РРО та/або ПРРО в
установленому Законом № 265 порядку, під час видачі споживачу алкогольної продукції та
обов’язкової видачі у паперовій та/або електронній формі фіскального касового чека, в якому
зазначає форму оплати – безготівкова.
Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання при здійсненні роздрібної торгівлі
алкогольними напоями (тютюновими виробами) у безготівковій формі (у тому числі шляхом
переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установи банку),
зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО з обов’язковою видачею у паперовій та/або
електронній формі фіскального касового чека, в якому зазначено форму оплати –
безготівкова.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області