Новини ГУ ДПС у Тернопільській області 20.08.2024

Фото без опису

На Тернопільщині у липні працевлаштовано 5315 працівників

Працівники територіальних органів ДПС в області спільно з органами місцевої влади
проводять контроль за додержанням платниками податків чинного законодавства про оплату
праці. Цього року на засіданнях комісій заслухано керівників 154 підприємств та
організацій, на яких заробітна плата виплачувалась у мінімальному чи нижче мінімального
розмірах. За наслідками проведеної роботи на 141 підприємству підвищили рівень виплати
заробітної плати. Як наслідок, до бюджету надійшло 236,7 тис. грн податку на доходи
фізичних осіб та 321,8 тис. грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне
страхування.
Крім того, проведено роз’яснювальну роботу з аналогічних питань по 650
підприємствах та організаціях області. За результатами проведеної роботи 569 підприємств
підвищили рівень виплати заробітної плати. Як наслідок, до бюджету надійшло 4 млн 974,9
тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 45 млн 588,3 тис. грн єдиного внеску на
загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Відомості щодо СГД, які в першому кварталі 2024 року виплачували заробітну плату
працівникам нижче мінімальної, надано Південно-західному міжрегіональному Управлінню
Державної служби з питань праці, Департаменту соціального захисту населення
Тернопільської облдержадміністрації, Головному управлінню Пенсійного фонду України в
Тернопільській області та головам об’єднаних територіальних громад, сільських селищних
та міських рад.
ГУ ДПС у Тернопільській області проводить систематичну інформаційно-
роз’яснювальну роботу щодо створення серед населення області атмосфери негативного
ставлення до роботодавців, які виплачують заробітну плату без сплати податку на доходи
фізичних осіб та внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У кожному районі створено робочі групи з питань легалізації виплати заробітної
плати та зайнятості населення, до складу яких входять, зокрема, і представники податкової
служби області. Зазначені групи здійснюють обстеження суб’єктів господарювання щодо
дотримання норм трудового законодавства, оформлення трудових відносин між
роботодавцями та найманими працівниками.
Працівники територіальних органів ДПС постійно проводять аналіз надходження
податку на доходи фізичних осіб та військового збору від інших доходів з урахуванням
галузевої особливості області.
Завдяки активізації роз’яснювальної роботи щодо необхідності оформлення трудових
відносин із найманими працівниками у липні прийнято 5315 працівників.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Коли з дати виникнення від’ємного значення з ПДВ минуло 1095 днів

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума
податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або
бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання
звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Якщо за результатами звітного (податкового) періоду податковий кредит перевищує
податкові зобов’язання, у платника податку формується від’ємне значення суми ПДВ.
Пунктом 200.4 ст. 200 ПКУ визначено, що при від’ємному значенні суми,
розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за
попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого
відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим.
1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,
а в разі відсутності податкового боргу –
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку,
фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових
періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в
частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1
ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний
рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у
рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника
податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного
(податкового) періоду.
Згідно з п. 200.4 прим. 1 ст. 200 ПКУ платники податку, щодо яких у порядку,
встановленому Законом України від 14 серпня 2014 № 1644-VІІ «Про санкції», прийняті
рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів
(санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання
бюджетного відшкодування суми від’ємного значення. Суми такого від’ємного значення
зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні
(податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ), а в
разі відсутності податкового боргу – до складу податкового кредиту наступного звітного
(податкового) періоду.
Пунктом 200.4 прим. 2 ст. 200 ПКУ визначено, що не підлягає бюджетному
відшкодуванню сума від’ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку,
сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах
постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з
першого постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта
незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості. Суми такого
від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного
(податкового) періоду до їх повного погашення податковими зобов’язаннями.
Крім цього, відповідно до п.п. 69.29 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ суми ПДВ,
включені до складу податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товарів, які у
подальшому були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії
воєнного стану, не включаються до обрахунку суми бюджетного відшкодування та
зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до
її повного погашення.
Також не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення,
визначеного за відповідний звітний (податковий) період згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, до
розрахунку якої включено суми податкового зобов’язання за операціями, що
оподатковувалися за ставкою, встановленою в абзаці першому п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту
наступного звітного (податковий) періоду (абзац другий п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану
вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21,
зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок №21).
Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту
наступного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 21 податкової декларації
з ПДВ та деталізується у додатку 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного
(податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного
періоду (Д2)» (далі – додаток 2 (Д2)).
У таблиці 1 додатка 2 (Д2) зазначається, зокрема, звітний (податковий) період, у
якому виникла сума від’ємного значення ПДВ.
Водночас нормами ПКУ та Порядку № 21 не встановлено строку, протягом якого
сума від’ємного значення з ПДВ може зараховуватись до складу податкового кредиту
наступного звітного (податкового) періоду.
Отже, залишок від’ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового
кредиту наступного звітного (податкового) періоду, з періоду виникнення якого минуло 1095
днів, відображається у податковій декларації з ПДВ до повного його погашення.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Порядок заповнення Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації

Форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації,
затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу
Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт) передбачає, зокрема,
заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової
організації залежно від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.
Частину І Звіту заповнюють всі неприбуткові організації незалежно від того,
дотримались вони вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), чи ні.
Формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті, здійснюється за
правилами бухгалтерського обліку, тобто у момент їх виникнення незалежно від дати
надходження або сплати коштів.
Дохід визначається відповідно до Національного положення (стандарту)
бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України
від 29.11.1999 № 290, витрати визначаються відповідно до Національного положення
(стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства
фінансів України від 31.12.1999 № 318.
У рядках 1.1-1.11 Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими
організаціями (сумарне значення рядків 1.1-1.11 відображається у рядку 1 Звіту), а у рядках
2.1-2.6 Звіту – суми видатків (витрат) (сумарне значення рядків 2.1-2.6 відображається у
рядку 2 Звіту). При цьому у зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням
особливості діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює
діяльність такої неприбуткової організації, зокрема:
у рядках 1.1-1.3 та 2.1-2.2 Звіту – показники лише бюджетних установ (організацій);
у рядку 1.4 – дотації (субсидії), фінансування, отримані з державного або місцевого
бюджетів, державних цільових фондів або у межах технічної допомоги;
у рядку 1.5 – вартість отриманих активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт,
послуг), отриманих для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених
установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності,
передбаченої законом для релігійних організацій;
у рядку 1.6 – загальна сума отриманої неприбутковою організацією безповоротної
фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо;
у рядку 1.6.1 – сума отриманої благодійної допомоги (складова рядка 1.6 Звіту). У
даному рядку можуть відображатися отримані види благодійної допомоги, передбачені ст.ст.
5, 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та
благодійні організації»;
у рядку 1.6.2 ГД – вартість отриманої гуманітарної допомога, яка дорівнює сумарному
значенню графи 9 розд. ІІ додатка ГД до Звіту (складова рядка 1.6 Звіту);
у рядку 1.6.3 – суми коштів або вартість товарів, робіт, послуг за переліком, що
визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані)
неприбутковій організації згідно з абзацом другим п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні
положення» ПКУ (складова рядка 1.6 Звіту).
Крім того, у рядку 1.6.3 Звіту відображаються:
суми коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок,
бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів
спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів
харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт,
наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) на користь отримувачів, зазначених
у п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ;
надходження для потреб забезпечення оборони країни згідно з п. 63 підрозд. 4 розд.
ХХ «Перехідні положення» ПКУ. При цьому у рядку 1.6 Звіту (та відповідно у рядках 1.6.1, 1.6.2 ГД та 1.6.3)
відображається вартість фактично отриманих неприбутковою організацією безоплатних
надходжень активів (кошів, майна), товарів (робіт, послуг), у т. ч. надходжень на
розрахунковий рахунок (або/та в касу) у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи
добровільних пожертвувань.
Аналогічно відображаються видатки неприбуткової організації щодо використаних
безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи
добровільних пожертвувань (рядок 2.4 та рядки 2.4.1, 2.4.2 ГД, 2.4.3 Звіту відповідно). При
цьому до рядка 2.4.2 ГД Звіту переноситься сумарне значення графи 8 розд. ІІІ додатка ГД до Звіту.
Відповідно у рядку 2.3, 2.4 (та рядках 2.4.1, 2.4.2 ГД і 2.4.3) відображається вартість
фактично переданих безоплатно (використаних) активів (кошів, майна), товарів (робіт,
послуг), сум безповоротної фінансової допомоги, благодійної допомоги чи добровільних
пожертвувань, у т. ч. перерахованих з розрахункового рахунку (або/та виданих з каси).
Додаток ГД до Звіту подається неприбутковими організаціями в обов’язковому
порядку при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою.
У рядках 1.7-11 Звіту зазначаються:
у рядку 1.7 – разові, періодичні, цільові внески та відрахування засновників і членів;
у рядку 1.8 – суми коштів, які надходять до пенсійних фондів у вигляді внесків на
недержавне пенсійне забезпечення (заповнюють лише пенсійні фонди);
у рядку 1.9 – пасивні доходи, визначені п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;
у рядку 1.10 – вартість активів, отриманих у разі припинення юридичної особи (у
результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
у рядку 1.11 – інші доходи, не відображені в рядках 1.1 – 1.10. Наприклад, у цьому
рядку зазначають дохід від орендної плати, від продажу основних засобів, запасів тощо.
Частина ІІ Звіту передбачена для розрахунку податкового зобов’язання з податку на
прибуток підприємств та заповнюється лише неприбутковими організаціями, які не
дотримались вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ.
У рядку 5 Звіту відображається розрахований об’єкт оподаткування податком на
прибуток підприємств (сума рядків 3 та 4 Звіту).
Об’єкт оподаткування розраховується із суми операції (операцій) нецільового
використання активів (рядок 3 Звіту) та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що була
розподілена серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників
(крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів
управління та інших пов’язаних з ними осіб (рядок 4 Звіту).
Водночас сума операції (операцій) нецільового використання активів складається із
суми рядка 3.1 ГД «гуманітарна допомога» Звіту (дорівнює значенню рядка «Усього» графи
7 розд. IV додатка ГД) та рядка 3.2 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів
(робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання
неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності,
визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної)
діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій» Звіту.
Поряд з цим зазначаємо, що кожний конкретний випадок щодо відображення доходів
і витрат у Звіті, який стосується особливостей діяльності неприбуткової організації в
залежності від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації,
потребує аналізу договорів та первинних документів, тому для отримання більш детальної
відповіді варто звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної
податкової консультації в усній або у письмовій формі відповідно до ст. 52 ПКУ з наданням
усіх наявних копій документів.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

При наданні послуг доступу до мережі Інтернет – табу на «спрощенку»

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) спрощена
система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і
зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297
ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розд. XIV
ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
З урахуванням вимог абзацу четвертого п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ фізичні особи –
підприємці, які надають, зокрема, послуги з надання доступу до мережі Інтернет, належать
виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам,
встановленим для такої групи.
Водночас п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не
дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Так, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи суб’єкти
господарювання, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність з надання
послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж (п.п. 8 п.п.
291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Слід зазначити, що заборона перебування на спрощеній системі оподаткування
стосується суб’єктів господарювання, які в рамках надання послуг у сфері електронних
комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у
тому числі надають доступ до таких мереж.
Згідно з п. 80 частини першої ст. 2 Закону України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX
«Про електронні комунікації» (далі – Закон № 1089) послуга доступу до мережі Інтернет –
електронна комунікаційна послуга, що забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість
логічного з’єднання з кінцевими точками мережі Інтернет незалежно від технології, що
застосовується в електронній комунікаційній мережі, і кінцевого (термінального)
обладнання, що використовується.
Оператор електронних комунікацій (оператор) – суб’єкт господарювання, який
володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами
та/або пов’язаними засобами (абзац перший п. 70 частини першої ст. 2 Закону № 1089).
При постачанні електронних комунікаційних послуг оператор вважається також
постачальником електронних комунікаційних послуг (абзац третій п. 70 частини першої ст. 2
Закону № 1089).
Постачальник електронних комунікаційних послуг – суб’єкт господарювання, який
фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних
мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг (п. 87
частини першої ст. 2 Закону № 1089).
Діяльність з надання послуг доступу до мережі Інтернет відповідно до норм
Методологічних основ та пояснень до позицій національного класифікатора ДК 009:2010
«Класифікація видів економічної діяльності», затверджених наказом Державного комітету
статистики України від 23.12.2011 № 396, не виокремлюється в окремий клас або підклас
видів економічної діяльності, а є складовою класів 61.10 – «Діяльність у сфері проводового
електрозв’язку», 61.20 – «Діяльність у сфері безпроводового електрозв’язку», 61.30 –
«Діяльність у сфері супутникового електрозв’язку» та класу 61.90 – «Інша діяльність у сфері
електрозв’язку».
Тобто фізичні особи ‒ підприємці, які обрали вищевказані КВЕД та надають
електронні комунікаційні послуги, у тому числі послуги доступу до мережі Інтернет, не
мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Слід зазначити, що положеннями п.п. 4 п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 ПКУ для платників
єдиного податку передбачено можливість внесення відомостей до реєстру платників єдиного
податку щодо зміни видів господарської діяльності.
Водночас при здійсненні видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену
систему оподаткування, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших
податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2ст. 298 ПКУ).
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не
пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до
контролюючого органу Заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Пунктом 299.10 ст. 299 ПКУ визначено, що реєстрація платником єдиного податку є
безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного
податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п.
298.2 ст. 298 ПКУ.