Новини ГУ ДПС у Тернопільській області 22.08.2024

Фото без опису

Розмір єдиного внеску, що застосовують військові частини та органи при нарахуванні грошового забезпечення військовослужбовцям - особам з інвалідністю

Преамбулою Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік
єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та
доповненнями (далі – Закон № 2464) встановлено, що законом, який визначає правові та
організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і
сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон № 2464.
Відповідно до абзацу другого п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками
єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи,
утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду
діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового
договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-
правовими договорами.
Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування
єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної
плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші
заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються
відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці»
(далі – Закон № 108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання
послуг) за цивільно-правовими договорами.
Крім того, згідно з абзацом сьомим п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464
платниками єдиного внеску є підприємства, установи, організації, фізичні особи, які
використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове
забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та
пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, зокрема, для
таких осіб:
військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби),
поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять
військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України 21 жовтня 1993
року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та від 25 березня 1992 року
№ 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу»;
осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у
відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та
пологами;
осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших
утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу
в органах і підрозділах цивільного захисту.
Єдиний внесок для зазначеної категорії платників нараховується на суму грошового
забезпечення кожної застрахованої особи (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону №2464).
Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1
частини першої ст. 4 Закону № 2464, є сума грошового забезпечення кожної застрахованої
особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок
коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з
вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.
(абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому п. 1
частини першої ст. 4 Закону № 2464, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального
страхового внеску за кожну особу (абзац третій п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Разом з цим відповідно до частини тринадцятої ст. 8 Закону № 2464 для підприємств,
установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, єдиний внесок,
встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази
нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.
Згідно з абзацом другим п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції про порядок нарахування і
сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування,
затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція
№ 449) для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі
тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю
єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону № 2464 в розмірі 8,41 відс. суми
нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову
заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній
формі, що визначаються відповідно до Закону № 108, та суми оплати перших п’яти днів
тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги з
тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами для працюючих
осіб з інвалідністю.
Підтвердженням встановлення працівнику інвалідності та підставою для застосування
єдиного внеску у розмірі 8,41 відс. відповідно до п.п. 5 п. 2 розд. III Інструкції № 449 є
завірена копія довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про
встановлення групи інвалідності (далі – МСЕК). Завірення копії довідки МСЕК здійснюється
безпосередньо платниками, зазначеними в абзацах третьому – п’ятому п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ
Інструкції № 449 (абзац сьомий п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449).
Нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених абзацами третім-п’ятим п.п. 5 п.
2 розд. ІІІ Інструкції № 449, здійснюється з дати встановлення групи інвалідності (але не
раніше одержання завіреної копії довідки МСЕК) та закінчується датою припинення
інвалідності (абзац восьмий п.п. 5 п. 2 розд. ІІІ Інструкції № 449).
Якщо військовою частиною здійснюється нарахування доходу у вигляді заробітної
плати на користь особи з інвалідністю — працівника, яка не є військовослужбовцем, то
такий дохід є базою нарахування єдиного внеску за ставкою у розмірі 8,41 відс., за умови
підтвердження таким працівником своєї інвалідності шляхом надання завіреної копії довідки МСЕК.
Одночасно згідно з ст. 3 Кодексу законів про працю України від від 10 грудня 1971
року № 322-VII законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх
підприємств, установ, організацій незалежно від виду діяльності і галузевої належності, а
також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових
формуваннях урегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на
громадян, котрі перебувають на такій службі, додаткові обов’язки та відповідальність.
Враховуючи зазначене, для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини
першої ст. 4 Закону № 2464, при нарахуванні єдиного внеску особам з інвалідністю єдиний
внесок встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування
єдиного внеску.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Понад 2 млн грн транспортного податку сплачено до місцевих бюджетів Тернопільщини

За січень-липень до бюджетів тергромад області надійшло 2 млн 76,8 тис. грн
транспортного податку. Це на 949,5 тис. грн більше, ніж за сім місяців минулого року.
З усієї суми надходжень громадяни – власники елітних автомобілів сплатили до
бюджетів 1 млн 21,3 тис. грн транспортного платежу. Ще 1 млн 55,5 тис. грн податку
сплатили юридичні особи.
Нагадаємо, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому
числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні
легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та
середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати,
встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2024 році – 2 млн 662,5 тис.
грн). Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 тис. грн за
кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Чи враховується в загальному обсязі пального (2000 літрів), яке зберігається для заправлення електрогенераторної установки, кількість пального в баку такої установки, з метою визначення права зберігання пального без отримання дозвільних документів

Пунктом 24 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року
№ 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових
дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин,
що використовуються в електронних сигаретах, та пального» встановлено, що на період дії
воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного
стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про
затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24
лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:
1) суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для
заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що
забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів
(документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів
надання інших адміністративних послуг);
2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної
установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений
електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі
декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального, яка безоплатно
подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну податкову політику.
Згідно п. 47 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України
від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) тимчасово, на період дії воєнного стану на
території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, в доповнення
до критеріїв, визначених п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, не є акцизним складом:
приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації
пального, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для
зберігання пального, яке використовується виключно для заправлення електрогенераторних
установок, не перевищує 2000 літрів;
приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації
пального, у кожному (на кожній) з яких виконуються умови, зазначені в абзаці другому
цього пункту, та одночасно зберігається або реалізується пальне у споживчій тарі ємністю до
5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.
Отже, при визначенні загального обсягу пального 2000 літрів, яке зберігається для
заправлення електрогенераторної установки, на об’єкті, що забезпечений
електрогенератором без отримання дозвільних документів, кількість пального в баку такої
електрогенераторної установки не враховується.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Як здійснюється подання та розгляд заперечень до акта перевірки при незгоді із висновками, фактами, даними, викладеними в акті перевірки

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі незгоди
платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними,
викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки,
проведеної у порядку, встановленому п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ), вони мають право
подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно,
документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або
обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, до
контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих
днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід’ємною частиною
матеріалів перевірки.
Підпунктом 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПКУ визначено, що акт перевірки, заперечення до
акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку
у визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ порядку (далі – матеріали перевірки), розглядаються
комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів
перевірок (далі – комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним
органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом
керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень
контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання
заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до п. 86.7
ст. 86 ПКУ (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування
обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових
документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку,
визначеному ст. 42 ПКУ.
Підпунктом 86.7.2 п. 86.7 ст. 86 ПКУ встановлено, що у разі отримання від платника
податків у визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ порядку заперечень до акта перевірки та/або
додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов’язаний повідомити платника
податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі
відеоконференції. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох
робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень,
але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Інформація (повідомлення) про
розгляд контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, матеріалів
перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному
вигляді в електронний кабінет.
Згідно з п.п. 86.7.3 п. 86.7 ст. 86 ПКУ платник податків має право брати участь у
розгляді матеріалів перевірки особисто або через свого представника, у тому числі в режимі
відеоконференції, про що зазначає у поданих запереченнях. Безпосередньо під час розгляду
матеріалів перевірки платник податків має право надавати письмові (крім випадків розгляду
матеріалів перевірки у режимі відеоконференції) та/або усні пояснення з приводу предмета
розгляду.
Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому
ст. 86 ПКУ порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для
розгляду матеріалів перевірки.
Підпунктом 86.7.4 п. 86.7 ст. 86 ПКУ визначено, що під час розгляду матеріалів
перевірки комісія з питань розгляду заперечень:
встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки,
порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням
якого покладено на контролюючі органи;
розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а
також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПКУ
письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання
правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що
підтверджують зазначені обставини);
досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у
вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від
наявності вини), пом’якшують або звільняють від відповідальності;
досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку,
встановленому п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ;
визначає розмір грошових зобов’язань та/або суму зменшення бюджетного
відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на
прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення
податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при
використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових
зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у
податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання
(вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках,
передбачених ПКУ.
При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні
фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником
податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші
фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.
За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає
висновок, що є невід’ємною частиною матеріалів перевірки.
При встановленні необхідності проведення позапланової документальної перевірки у
порядку, встановленому п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, висновок за результатами розгляду
матеріалів перевірки приймається комісією з питань розгляду заперечень після проведення
такої перевірки з урахуванням її результатів.
При незгоді платника податків або його представників з висновками перевірки чи
фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, проведеної на підставі п.п. 78.1.5
п. 78.1 ст. 78 ПКУ у зв’язку з розглядом наданих у порядку, визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ,
заперечень до акта (довідки) перевірки, або розглядом скарги на прийняте контролюючим
органом податкове повідомлення-рішення, вони мають право подати свої заперечення до
контролюючого органу, який проводив таку перевірку, протягом п’яти робочих днів з дня,
наступного за днем отримання акта (довідки). Розгляд таких заперечень окремо не
здійснюється. Такі заперечення долучаються до матеріалів перевірки або матеріалів щодо
розгляду скарги, а наведені в них факти та дані враховуються контролюючим органом при
формуванні у передбаченому п.п. 86.7.4 п. 86.7 ст. 86 ПКУ порядку висновку за результатами
розгляду матеріалів перевірки або під час розгляду скарги на прийняте податкове
повідомлення-рішення у порядку, встановленому ст. 56 ПКУ.
Відповідно до п.п. 86.7.5 п. 86.7 ст. 86 ПКУ податкове повідомлення-рішення
приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого
органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень
протягом п’яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і
надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному п.п.
86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПКУ.
Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт
перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його
контрагентами, якщо за результатами складання акта перевірки податкове повідомлення-
рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним
відповідно до підпунктів 60.1.2 та 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 ПКУ.