Новини ГУ ДПС у Тернопільській області 29.08.2024

Фото без опису

Обмеження щодо торгівлі алкогольними напоями у визначений час доби

З 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-
ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів,
біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що
використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), яким,
зокрема, доповнено новою частиною ст. 15 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-
VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі – Закон № 389).
Так, відповідно до частини четвертої ст. 15 Закону № 389 у разі введення правового
режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях обласні державні адміністрації
(обласні військові адміністрації – у разі їх утворення) за погодженням та в порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України, у межах тимчасових обмежень конституційних
прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб,
передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, можуть
запроваджувати та здійснювати захід правового режиму воєнного стану у виді заборони
торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, у
визначений такими органами період доби.
При цьому, згідно з п. 29 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 з дня
набрання чинності Законом № 3817 раніше встановлені сільськими, селищними, міськими
радами, державними адміністраціями (військовими адміністраціями) обмеження щодо
заборони торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі,
на територіях, на яких не ведуться бойові дії, або на територіях, які не є тимчасово
окупованими росією, втрачають чинність, крім обмежень на час комендантської години, які
зберігаються до затвердження Кабінетом Міністрів України порядку встановлення
обласними державними адміністраціями (обласними військовими адміністраціями) заборони
торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, у
визначений період доби під час дії воєнного стану.
До затвердження Кабінетом Міністрів України порядку встановлення обласними
державними адміністраціями (обласними військовими адміністраціями) заборони торгівлі
алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, у визначений
період доби під час дії воєнного стану обласні державні адміністрації (обласні військові
адміністрації) можуть встановлювати таку заборону у визначений ними період доби
виключно на територіях, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих росією, що
внесені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово
окупованих росією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Отже, у період воєнного стану обласні державні адміністрації (обласні військові
адміністрації – у разі їх утворення) за погодженням та в порядку, визначеному Кабінетом
Міністрів України можуть запроваджувати та здійснювати захід правового режиму воєнного
стану у виді заборони торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на
спиртовій основі, у визначений такими органами період доби.
Водночас до затвердження Кабінетом Міністрів України порядку встановлення
обласними державними адміністраціями (обласними військовими адміністраціями) заборони
торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, у
визначений період доби під час дії воєнного стану обласні державні адміністрації (обласні
військові адміністрації) можуть встановлювати таку заборону у визначений ними період
доби виключно на територіях, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих росією,
що внесені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово
окупованих росією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

На Тернопільщині сплачено з початку року понад 18 млн грн мінімального податкового зобов’язання

Станом на початок серпня цього року кількість платників мінімального
податкового зобов’язання (МПЗ) по Тернопільській області становить 163229 фізичних
осіб. Кількість сформованих податкових повідомлень-рішень – 36586. Загальна сума
податкових зобов’язань, визначених в повідомленнях-рішеннях, складає 40,9 млн гривень.
Загальна сума уже сплаченого фізичними особами МПЗ у 2024 році – 18,1 млн гривень.
Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що платники податків,
у яких у наявності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному
користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, мають
обов’язок сплачувати податки у вигляді мінімального податкового зобов’язання (Закон
України від 30 листопада 2021 року №1914). Метою його запровадження стало рішення
вивести обробіток сільгоспземель з «тіні».
Звертаємо увагу, що мінімальне податкове зобов’язання вперше визначається за
звітний 2022 рік. Цього ж року фізособи сплачують МПЗ за підсумками минулого, 2023
року.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Формування податкового кредиту покупцю, коли реєстрація як платника податку здійснена посеред місяця

Відповідно до п.п. «а» п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного
місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої
реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.
Пунктом 3.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість,
затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, який
зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, визначено, що
реєстрація осіб платниками ПДВ, перереєстрація платників ПДВ проводяться шляхом
внесення записів до реєстру платників ПДВ (далі – Реєстр) із формуванням за кожним таким
записом окремого ідентифікатора.
Особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до
Реєстру.
Згідно з п. 183.9 ст. 183 ПКУ у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи
як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після
надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників
податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку:
з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що
відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи
вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних,
у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;
з першого числа місяця, наступного за днем спливу 10 календарних днів після
подання реєстраційної заяви до контролюючого органу або державному реєстратору, у разі
добровільної реєстрації особи як платника ПДВ, якщо бажаний (запланований) день
реєстрації у заяві не зазначено;
з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу,
в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі
переходу осіб на спрощену систему оподаткування;
з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного місяця, в
якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі зміни
ставки єдиного податку третьої групи;
з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших
податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 ПКУ,
що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст.181 ПКУ, якщо перше число календарного
місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання
реєстраційної заяви не настало;
з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації
особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4
ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число
календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день
подання реєстраційної заяви настало.
Пунктами 201.1, 201.10 ст. 201 ПКУ встановлено, що при здійсненні операцій з
постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку
зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням
кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що
базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником
особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про
електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному
реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити,
зокрема повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану
вартість, – покупця (отримувача) товарів/послуг; індивідуальний податковий номер.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який
здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою
для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що
відбулася раніше:
дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу
платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких
здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника
податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець
постачальника;
дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).
Враховуючи зазначене, особа, яка реєструється як платник податку з іншого дня, ніж
перший день календарного місяця, включає до складу податкового кредиту у податковій
декларації з ПДВ за перший звітний (податковий) період суми ПДВ, сплачені (нараховані)
лише по тих операціях, перша подія по яких (оплата товарів/послуг або отримання
товарів/послуг) відбулася починаючи з дати реєстрації такої особи платником ПДВ.
Підставою для формування податкового кредиту за такими операціями є належним чином
складена та зареєстрована в ЄРПН постачальником податкова накладна, яка, зокрема,
містить найменування покупця – платника ПДВ та його індивідуальний податковий номер.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Додаток АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств: деталі заповнення

Згідно з абзацом першим п. 2 Порядку відрахування до державного бюджету частини
чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138,
частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та
їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-
господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений Податковим кодексом
України (далі – ПКУ).
Абзацом другим п. 49.19 ст. 49 ПКУ визначено, що для платників частини чистого
прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три
квартали, рік. При цьому розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на
державну частку складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих
органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ
(крім платників, визначених п.п. 49.18.7 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Форма Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку
затверджена наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 «Про затвердження
форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку» (далі
– Розрахунок).
Частина чистого прибутку (доходу)/дивідендів на державну частку, що
відраховуються до бюджету за звітний (податковий) період відображається у рядку 11
Розрахунку, а частина чистого прибутку (доходу), нарахована за попередній звітний
(податковий) період поточного року з урахуванням уточнень – у рядку 12 Розрахунку.
У рядку 13 Розрахунку відображається частина чистого прибутку (доходу)/дивіденди
на державну частку, що нараховується(ються) до сплати, без врахування суми частини
чистого прибутку (доходу), нарахованої за попередній звітний (податковий) період
поточного року.
Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених
дивідендів (прирівняних до них платежів) відображається у Додатку АВ до рядка 20 АВ
Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом
Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дивіденди – це платіж, що здійснюється
юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів
чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних
сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку
(пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку,
розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також платіж у грошовій чи
негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або
учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).
Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті
дивідендів визначений п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.
Відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1. прим. 1 ст. 57 ПКУ крім випадків,
передбачених п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1. прим. 1 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав,
який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та
вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток підприємств.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають
виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за
результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У
разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі
всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою,
встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на
суму авансового внеску. При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для
обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкта
оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди.
Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою
дивідендів.
Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або
комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом
виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до
державного або місцевого бюджету.
Підприємства, які виплачують дивіденди і прирівняні до них платежі, заповнюють
Додаток АВ до рядка 20 АВ Декларації (далі – Додаток АВ) незалежно від того, сплачують
вони авансові внески з податку на прибуток на суму виплачених дивідендів чи ні.
У рядку 1.4 Додатка АВ відображається загальна сума частини чистого прибутку
(доходу), сплаченого до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх
об’єднаннями у звітному (податковому) році. При цьому значення рядка 1.4 Додатка АВ
враховується у рядку 1 Додатка АВ. Показник рядка 1.4 Додатка АВ має відповідати
сумарному значенню показників рядка 13 Розрахунку за такі звітні періоди, за які сплату
частини чистого прибутку здійснено у звітному (податковому) році, тобто за ІV квартал
попереднього звітного (податкового) року та за підсумками кварталу, півріччя, три квартали
поточного звітного (податкового) року.
Якщо протягом звітного року показник частини чистого прибутку за окремі звітні
періоди мав позитивне значення, то у рядку 1.4 Додатка АВ відображається сума позитивних
значень рядка 13 Розрахунку за відповідні звітні періоди.
Авансовий внесок при нарахуванні та сплаті частини чистого прибутку (доходу) за
підсумками звітного кварталу, півріччя, трьох кварталів розраховується зі всієї суми частини
чистого прибутку (доходу), що підлягає виплаті.
Якщо на момент сплати частини чистого прибутку (доходу) за ІV квартал звітного
року, задекларованого в рядку 13 Розрахунку, Декларацію за такий рік подано та у такій
Декларації нараховані податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств погашено,
то авансові внески нараховуються на суму перевищення частини чистого прибутку, що
підлягає виплаті за ІV квартал звітного року, над значенням об’єкта оподаткування податком
на прибуток за такий рік, поділеним на 12 та помноженим на 3 (пропорційно до кількості
місяців, за які виплачується частина чистого прибутку (доходу)).
У рядку 4 Додатка АВ до Декларації за звітний (податковий) рік відображається сума
перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за
відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди
(позитивного значення), яка обраховується як підсумок показників:
суми перевищення частини чистого прибутку (доходу) за ІV квартал попереднього
звітного року над значенням об’єкта оподаткування поданої Декларації за попередній
звітний рік пропорційно кількості місяців, за які виплачується частина чистого прибутку
(доходу), оскільки частина чистого прибутку (доходу) за ІV квартал попереднього року
сплачується у звітному році;
суми частини чистого прибутку (доходу), відрахованої до державного бюджету за
відповідний звітний період поточного року (квартал, півріччя, три квартали).
У рядку 5 Додатка АВ відображається сума частини чистого прибутку (доходу), з якої
має бути сплачено авансовий внесок у звітному (податковому) періоді, але не більше
значення рядка 4 Додатка АВ.
У рядку 6 Додатка АВ відображається сума авансового внеску у зв’язку із виплатою
частини чистого прибутку (доходу), що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді,
яка переноситься у рядок 20 АВ Декларації.