Новини ГУ ДПС у Тернопільській області 02.09.2024

Фото без опису

Понад 12,5 тисяч сертифікатів електронного цифрового підпису отримали жителі Тернопільщини з початку року

Упродовж січня-серпня цього року працівники відділу реєстрації користувачів
Головного управління ДПС у Тернопільській області видали громадянам 12544
сертифікати електронного цифрового підпису.
Цифровий підпис дає його власнику можливість підписувати електронні
документи, користуватися електронними послугами, реєструватися на державних
порталах, а також використовувати усі можливості Електронного кабінету від ДПС та
мобільного застосунку «Моя податкова».
Послуга з видачі посилених сертифікатів відкритих ключів електронного
цифрового підпису для юридичних осіб, приватних підприємців та громадян є
безкоштовною та займає до 10 хвилин часу. Охочі можуть нею скористатися, відвідавши
відділ реєстрації користувачів ГУ ДПС в області, що знаходиться за адресою м.
Тернопіль, вул. Білецька, 1, Центр обслуговування платників Тернопільської ДПІ, кімн.122.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Особливості оподаткування страхової діяльності юросіб – резидентів

Відповідно до п. 136.2 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час
провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою
податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, ставки податку на дохід
встановлюються у таких розмірах:
3 відс. за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п.
141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ);
0 відс. за договорами з довгострокового страхування життя, договорами
добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного
пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених
підпунктами 14.1.52, 14.1.52 прим. 1, 14.1.52 прим. 2 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п.п.
136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ).
Згідно з п. 137.2 ст. 137 ПКУ податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками
податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому п. 141.1
ст. 141 ПКУ.
Зокрема, п.п. 141.1.1 п. 141.1 ст. 141 ПКУ встановлено, що страховики сплачують
податок на прибуток за ставкою, визначеною відповідно до п. 136.1 ст. 136 ПКУ, та податок
на дохід за ставкою, визначеною відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136
ПКУ.
Нарахований страховиком податок на дохід за ставкою, визначеною в п.п. 136.2.1 п.
136.2 ст. 136 ПКУ, є різницею, яка зменшує фінансовий результат до оподаткування такого
страховика.
Підпунктом 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ визначено, що об’єкт оподаткування
страховика, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 та
136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків,
страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. При цьому
страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування
включаються до складу об’єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки
страхової премії, передбаченої договором співстрахування.
Страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до
об’єкта оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів
136.2.1 і 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, не включаються.
Відповідно до п.п. 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 ПКУ фінансовий результат до
оподаткування страховика збільшується:
на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному
звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими
резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до
оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових
резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою,
визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до
перестраховиків у страхових резервах);
на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим
посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів
страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих
за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у
сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Фінансовий результат до оподаткування страховика зменшується:
на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному
періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами,
крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування
страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та
приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною

Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у
страхових резервах) (п.п. 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 ПКУ).
Відповідно до п.п. 141.1.5 п. 141.1 ст. 141 ПКУ коригування фінансового результату
до оподаткування у зв’язку із створенням та використанням страховиками інших резервів
(забезпечень), ніж зазначені у п. 141.1 ст. 141 ПКУ, здійснюється у порядку, встановленому
п. 139.1 ст. 139 ПКУ.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Порядок складання податкової накладної платником ПДВ при отриманні послуг від нерезидента на митній території України

Відповідно до вимог п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на
митній території України, нараховує податок, зокрема, за основною ставкою податку на базу
оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.
При цьому отримувач послуг – платник податку у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ,
складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою
для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.
Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі
податкових накладних.
Форму податкової накладної та порядок її заповнення затверджено наказом
Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції
України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).
Згідно з вимогами п. 12 Порядку № 1307 у разі складання податкової накладної
отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на
митній території України:
у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої
накладної проставляється умовний ІПН «500000000000»;
у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П. І. Б.)
нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент), рядок
«Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не
заповнюється. У рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець)
зазначає власні дані.
У верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка «X»
та зазначається тип причини 14 – Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента.
Решта реквізитів заповнюються відповідно до норм Порядку № 1307.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Яка інформація зазначається у рядку «Задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи» в Заяві за формою № 5ДР громадянином України, який проживає за кордоном

Відповідно до п. 1 розд. IІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному
реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів
України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), для проведення реєстрації,
внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру
фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) громадяни України використовують дані
документа, що посвідчує особу: паспорта громадянина України, паспорта громадянина
України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян
України за кордон на постійне проживання (для громадян України, які виїжджають за кордон
на постійне проживання чи постійно проживають за кордоном), тимчасового посвідчення
громадянина України.
До заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників
податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822),
вноситься зокрема, у рядку «Задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування)
особи» інформація про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування)
особи.
Заява за ф. № 5ДР може бути подана в електронній формі (з наданням відповідних
електронних копій документів за переліком, визначеним Положенням № 822) засобами
електронних комунікацій, у тому числі засобами електронного кабінету, з дотриманням
вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про
електронні довірчі послуги».
Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує
особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення
№ 822).
При цьому, для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце
проживання (перебування), громадяни України пред’являють один з таких документів (витяг
з реєстру територіальної громади; паспорт, виготовлений у формі книжечки; тимчасове
посвідчення громадянина України) (п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).
Враховуючи викладене, якщо у громадянина України, який постійно проживає за
кордоном, в паспорті громадянина України для виїзду за кордон наявна відмітка про
оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання
відсутня інформація про місце проживання в Україні, то у Заяві за ф. № 5ДР при заповненні
рядка «Задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи» вказується
адреса місця проживання у країні постійного проживання (перебування).
Громадянин України, який має витяг з реєстру територіальної громади про
задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) в Україні (далі – Витяг), у
рядку «Задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи» зазначає
адресу реєстрації місця проживання (перебування) в Україні, вказану у Витягу.