Новини ГУ ДПС у Тернопільській області 03.09.2024

Фото без опису

Майже 11 мільярдів гривень – вклад платників Тернопільщини у Зведений бюджет України

Платники податків Тернопільщини продовжують підтримувати державу у складний
воєнний час сплаченими податками. Завдяки цьому бюджет стабільно наповнюється
коштами для забезпечення Збройних Сил України та соціальних виплат.
Так, упродовж січня-серпня цього року платники області спрямували до Зведеного
бюджету України 10 млрд 939,5 млн грн податків та зборів. Вдалося забезпечити приріст
порівняно з аналогічним періодом минулого року, який склав майже 1,8 млрд грн або ж 20
відсотків. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Тернопільській області Руслан Цвігун.
До державної скарбниці від наших краян надійшло майже 5,5 млрд гривень. Серед
основних бюджетоформуючих платежів лідирують податок з доходів фізичних осіб – понад
2,4 млрд грн, податок на додану вартість – 1,7 млрд грн та податок на прибуток – 787,9 млн гривень.
Доходи місцевих бюджетів упродовж січня-серпня склали майже 5,5 млрд гривень.
Податкова служба Тернопільщини щиро дякує платникам за відповідальне ставлення до
сплати податків та вагомий внесок у фінансову підтримку держави.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Для органів місцевого самоврядування – про борги з податків та зборів

Відповідно до абзаців четвертого-сьомого п. п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 Податкового
кодексу України контролюючі органи відповідно до Бюджетного кодексу України подають
органам місцевого самоврядування у розрізі джерел доходів звітність:
про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів, суми податкового боргу та
надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків та/або зборів на відповідних територіях
– щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;
про суми списаного безнадійного податкового боргу; суми розстрочених і
відстрочених грошових зобов’язань та/або податкового боргу платників податків, які
повинні бути сплачені до місцевих бюджетів на відповідних територіях; суми наданих
податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання, – щокварталу, не
пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.
Звітність у розрізі платників податків надається контролюючим органом за запитом
органу місцевого самоврядування протягом 20 днів з моменту отримання ним запиту.
Порядок надання звітності в розрізі платників податків органам місцевого
самоврядування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.11.2020 № 723
зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 723), визначає механізм надання
контролюючими органами органам місцевого самоврядування звітності в розрізі платників
податків та звітності у розрізі джерел доходів.
Запит про надання звітності в розрізі платників податків – запит органу місцевого
самоврядування, який подається до контролюючого органу в електронній формі засобами
інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» з метою отримання
інформації щодо показників звітності в розрізі платників податків (абзац третій п. 3 Порядку
№ 723).
Пунктом 5 Порядку № 723 встановлено, що Запит за відповідний звітний період
подається органом місцевого самоврядування до контролюючого органу з дотриманням
вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про
електронні довірчі послуги» один раз у період, який відповідає місяцю (кварталу) для
надання такої звітності.
На Запит органу місцевого самоврядування накладається кваліфікований електронний
підпис уповноваженої особи такого органу.
У Запиті зазначаються такі дані:
реєстраційний номер та дата (число, місяць, рік) Запиту;
код за КАТОТТГ органу місцевого самоврядування;
період, за який запитується інформація.
Контролюючий орган забезпечує автоматизовану обробку отриманих запитів, формує
та надає органу місцевого самоврядування (заявнику) – звітність у розрізі платників податків
протягом 20 робочих днів з моменту отримання запиту (абзац перший п. 6 Порядку № 723).
Звітність у розрізі платників податків та звітність у розрізі джерел доходів, з
накладеним кваліфікованим електронним підписом посадової (уповноваженої) особи
контролюючого органу, стає доступною відповідному органу місцевого самоврядування у
приватній частині Електронного кабінету після проходження електронної ідентифікації
онлайн у встановленому порядку (абзац другий п. 6 Порядку № 723).

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Роздрібна торгівля виключно столовими винами: безліцензійний продаж

Статтею 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу,
алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються
в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) визначено, що вино столове - це
алкогольний напій, вироблений шляхом повного чи неповного збродження сусла або
розчавлених ягід. Залежно від вмісту цукрів столове вино поділяється на сухе, напівсухе,
напівсолодке.
Згідно з частиною четвертою ст. 2 Закону № 3817 дія Закону № 3817 не поширюється
на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом, а також
на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок,
виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання, а також на
вирощування тютюну на земельних ділянках для садівництва та/або городництва для
власного споживання.
Відповідно до частини сьомої ст. 16 Закону № 3817 роздрібна торгівля алкогольними
напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції – алкогольними
напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у
тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому
числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними
напоями.
З урахуванням викладеного, роздрібна торгівля виключно столовими винами може
здійснюватися суб’єктами господарювання без наявності ліцензій на право роздрібної
торгівлі алкогольними напоями.
Разом з цим, при здійсненні роздрібної торгівлі столовими винами необхідно
враховувати норми ст. 71 Закону № 3817, якими визначено обмеження щодо продажу,
зокрема, алкогольних напоїв.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Яку суму необхідно сплатити до бюджету при поданні до граничного терміну сплати податкового зобов’язання уточнюючої звітності

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) крім випадків,
передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму
податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній)
декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки,
встановлені ПКУ. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання,
зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають
за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання
податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових
періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків
самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім
обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до
такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної
перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів,
зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ, зокрема надіслати
уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від
такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової
декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з
метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ або при визначенні
бази оподаткування відповідно до п.п. 141.9 1.3 п. 141.9 1 ст. 141 ПКУ у разі здійснення
контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки», у
строк не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним.
Також при самостійному виправленні платником податків з дотриманням порядку,
вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження
податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних
санкцій, та пені передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, зазначене звільнення діє для платників
податків тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного
стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного
стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про
затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24
лютого 2022 року № 2102-IX (п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів,
платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5 (далі – Порядок №5).
Підпунктом 2 п. 4 розд. IV Порядку № 5 встановлено, що дані Документів звітності зі
статусом «Повністю введено», поданих платниками у законодавчо встановлені терміни для
такого подання, а також поданих з порушенням термінів подання, але до настання
граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Документами звітності,
відображається в Інтегровані картці платника (далі – ІКП) датою, що відповідає даті
граничного терміну сплати грошових зобов’язань за такими Документами звітності.
Дані Документів звітності зі статусом «Повністю введено», поданих платниками,
зокрема дані уточнюючих Документів звітності, відображаються в ІКП датою подання таких
Документів звітності до податкового органу, якщо інше не визначено в алгоритмі
відображення (рознесення) даних первинних показників в ІКП для форми Документа
звітності. При цьому за уточнюючими Документами звітності в ІКП відображається різниця
між грошовим зобов’язанням, зазначеним у поданому раніше Документі звітності, та
грошовим зобов’язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов’язання), визначені самостійно платником,
якщо інше не передбачено формою Документа звітності.
Таким чином, якщо платником податків самостійно виявлено помилку у раніше
поданій ним податковій звітності, граничний строк сплати по якій не настав, в зв’язку з чим
платником податків подано уточнюючу звітність, показники якої передбачають зменшення
(збільшення) суми податкових зобов’язань, такий платник повинен сплатити до бюджету
суму податкових зобов’язань за звітний податковий період з урахуванням поданої
уточнюючої звітності, в тому числі:
при зменшенні суми податкових зобов’язань – не пізніше граничного строку сплати
по нарахованих податкових зобов’язаннях;
в частині збільшення суми податкових зобов’язань по уточнюючій звітності – до
подання уточнюючого документу звітності (з урахуванням штрафних санкцій, визначених в
цій звітності);
податкові зобов’язання, визначені у звітній (новій звітній) податковій декларації за
відповідний звітний період, сплачуються платником не пізніше граничних термінів сплати,
встановлених п. 57.1 ст. 57 ПКУ.
У випадку, якщо платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) подано
уточнюючий розрахунок на зменшення податкових зобов’язань з ПДВ до настання
граничного терміну сплати, не сплачених до бюджету, які обліковується Казначейством до
виконання в повному обсязі, платнику ПДВ необхідно заповнити рядок 18.2 уточнюючого
розрахунку для включення такої суми до коригуючого реєстру.