Новини ГУ ДПС у Тернопільській області 09.09.2024

Додаток 6 до декларації з акцизного податку: поділ алкогольних напоїв на лікеро-горілчану продукцію, виноробну продукцію, інші спиртові дистиляти тощо

Відповідно до п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних
матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5
відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу
«живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс.
об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно
з УКТ ЗЕД.
Згідно з ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу,
алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються
в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) слабоалкогольний напій –
алкогольний напій з вмістом етилового спирту понад 0,5 відс. об., але не більше 8,5 відс. об.,
та екстрактивних речовин не більше 14 г на 100 см куб., вироблений на основі водно-
спиртової суміші або алкогольного напою з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та
консервантів, насичений чи ненасичений діоксидом вуглецю.
Виноробна продукція – вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені,
шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали,
коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід (п.п. 14.1.26 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту
етилового від 0,5 відс. об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла
пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203 00 (п.п.
14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
При цьому пиво безалкогольне, яке зазначено у товарній позиції 2202 згідно з УКТ
ЗЕД, не є підакцизним товаром.
Форма декларації з акцизного податку (далі – Декларація), Порядок її заповнення та
подання (далі – Порядок № 14) затверджені наказом Міністерства фінансів України від
23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями.
Пунктом 10 розд. V Порядку № 14 передбачено, що Додаток 6 «Розрахунок суми
акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних
товарів» (далі – Додаток 6 до Декларації) заповнюється під час здійснення роздрібної
торгівлі пивом, алкогольними напоями, окремо для кожної адміністративно-територіальної
одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів з
обов’язковим зазначенням відповідного коду території за Кодифікатором адміністративно-
територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом
Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (у редакції наказу
Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3).
Статтею 62 Закону № 3817 визначено, що маркування алкогольних напоїв, які
реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України від 06 грудня 2018 року
№ 2639-VIІІ «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» з урахуванням
особливостей, встановлених Законом № 3817, та має містити інформацію щодо, зокрема,
загальної назви алкогольного напою або офіційної назви спиртного напою, власної назви
товару (продукції), вмісту спирту (відс. об. спирту етилового), вмісту цукру.
Визначення виду алкогольного напою з метою заповнення відповідних рядків Додатка
6 до Декларації здійснюється на підставі інформації, зазначеної на відповідному виробі.
У графі 2 «Вид підакцизних товарів» Додатка 6 до Декларації зазначається назва
товару (продукції), який (яку) відповідно до п.п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ віднесено до
підакцизних.
При цьому підакцизні товари підлягають відображенню в Додатку 6 до Декларації
наступним чином:
у рядку 1.1 – «Лікеро-горілчана продукція» зазначається інформація щодо горілки,
лікеро-горілчаних напоїв та слабоалкогольних напоїв; у рядку 1.2 – «Виноробна продукція, інші спиртові дистиляти, продукти з вмістом
спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше» – щодо вин виноградних
натуральних, вин натуральних кріплених, шампанського, ігристого, газованого, вермуту,
бренді, сусла виноградного та інших виноматеріалів, коньяків, інші алкогольних напоїв з
винограду, плодів та ягід;
у рядку 1.3 – «Пиво» – пиво всіх видів, крім безалкогольного.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Жителі Тернопільщини можуть повідомити про факти незаконної торгівлі підакцизними товарами

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що ДПС України
розробила спеціальні електронні сервіси для посилення контролю за дотриманням вимог
законодавства щодо правил торгівлі підакцизними товарами.
Відтак інформувати ДПС України про встановлені факти нелегальної (незаконної)
торгівлі підакцизними товарами можна через:
1) чат бот – @StopOverpriceBot ;
2) гарячу лінію 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів);
3) електронну пошту idd@tax.gov.ua .
Усю інформацію, яка надходить до ДПС, досліджують та перевіряють працівники
податкових органів, а у випадку підтвердження наданої інформації вживають відповідні
заходи реагування, в тому числі податкові перевірки.

Сектор інформаційної взаємодії
головного управління ДПС у Тернопільській області

Понад 1,7 млрд грн податку на додану вартість надійшло до бюджету від платників Тернопільщини

Державний бюджет України упродовж восьми місяців цього року отримав від
суб’єктів підприємництва Тернопільської області 1 млрд 706,4 млн грн податку на додану
вартість. Це на 524,7 млн грн або на 36% більше, ніж у січні-серпні 2023 року. Про це
повідомив в.о. начальника Головного управління ДПРС у Тернопільській області Руслан
Цвігун.
До слова, на території Тернопільщини зареєстровано 2949 платників ПДВ –
юридичних осіб. З початку року кількість платників даного податку зросла на 49 суб’єктів
господарювання.
ГУ ДПС у Тернопільській області висловлює вдячність усім платникам, які упродовж
непростого для усієї країни, й бізнесу зокрема, періоду вчасно та у повному обсязі сплачують
податки та збори.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Нарахування пені за порушення термінів сплати грошового (податкового) зобов’язання

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах,
встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 111.2 ст. 111 ПКУ фінансова відповідальність за порушення законів з
питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з
ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з ПКУ,
застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль
за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді
штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов’язань
та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством
строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених ПКУ або іншим
законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.п.
14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пунктом 129.1 ст. 129 ПКУ встановлено, що нарахування пені розпочинається,
зокрема:
при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов’язання у встановлених
ПКУ випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим
органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, починаючи з
першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником
податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із
ПКУ (п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);
при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або
податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок
самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після
спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати
грошового зобов’язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);
при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки, зокрема,
несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих
(нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь
нерезидента або іншого платника податків – починаючи з першого робочого дня, наступного
за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового
зобов’язання, визначеного ПКУ (п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);
З урахуванням п. 129.3 ст. 129 ПКУ нарахування пені (крім пені, передбаченої
підпунктами 129.1.2, 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ) закінчується:
у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське
обслуговування бюджетних коштів, на відповідний рахунок платника податків, та/або в
інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (п.п. 129.3.1 п.
129.3 ст. 129 ПКУ);
у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов’язань
відповідного бюджету перед таким платником податків (п.п. 129.3.2 п. 129.3 ст. 129 ПКУ);
у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні
відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення
Національним банком України) (п.п. 129.3.3 п. 129.3 ст. 129 ПКУ);
при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його
частини) (п.п. 129.3.4 п. 129.3 ст. 129 ПКУ).
Абзацом другим п.п. 129.3.4 прим. 1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування
пені, передбаченої п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, закінчується, зокрема, у разі виявлення
контролюючим органом факту несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) визначених податковим агентом сум податкових зобов’язань – у день сплати (погашення) податковим
агентом цих сум податкових зобов’язань.
При частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з
урахуванням пені, нарахованої на таку частку (абзац одинадцятий п. 129.3 ст. 129 ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання,
визначеного п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх
наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до
вимог ПКУ, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний
день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з
розрахунку 120 відс. річних облікової ставки Національного банку України (далі – НБУ),
діючої на кожний такий день.
На суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ
(включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені),
нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91
календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового
зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки
НБУ, діючої на кожний такий день (абзац третій п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
На суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим
агентом визначених податкових зобов’язань відповідно до п.п. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ
контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати
(неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов’язання, з розрахунку 120
відс. річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (абзац четвертий п. 129.4 ст.
129 ПКУ).
Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх платників та всіх видів податків,
зборів та інших грошових зобов’язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку
розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним
законодавством (п. 129.5 ст. 129 ПКУ).

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Порядок проведення зустрічних звірок та який документ складається за результатами її проведення

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) з метою
отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірок,
контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб’єктів
господарювання щодо платника податків.
Під час зустрічної звірки:
здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб’єктів
інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з
платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості
операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх
відображення в обліку платника податків;
забезпечується отримання податкової інформації, необхідної для визначення
відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у випадках,
передбачених п.п. 39.5.2.13 п.п. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ.
Під час проведення зустрічної звірки з’ясовуються лише питання, зазначені у
письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.
Форма запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки встановлюється
центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну
фінансову політику.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом
Міністрів України.
За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб’єкту
господарювання у десятиденний строк.
Повторне проведення зустрічних звірок контролюючими органами з одного і того
самого питання заборонено.
Формою запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки,
затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.02.2017 № 299 (у редакції
наказу Міністерства фінансів України від 08.12.2020 № 746), передбачено, що
контролюючий орган на підставі підпунктів 20.1.2, 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та пп. 73.3, 73.5 ст. 73
ПКУ з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням
перевірки платника податків, просить протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем
отримання запиту, надати для здійснення зустрічної звірки з даними платника податків та
інших суб’єктів інформаційних відносин інформацію, її документальне підтвердження
(засвідчені підписом суб’єкта господарювання або його посадовою особою та скріплені
печаткою (за наявності)), копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що
підтверджують господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що
здійснювалися з платником податків, та/або інформацію згідно з ст. 39 ПКУ за вказаний
період.
Порядок проведення контролюючими органами зустрічних звірок затверджено
постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 «Про затвердження
Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок» (далі – Порядок № 1232).
Зустрічні звірки проводяться з метою отримання податкової інформації, необхідної у
зв’язку з проведенням перевірок платників податків (п. 2 Порядку № 1232).
Пунктом 3 Порядку № 1232 визначено, що у разі необхідності проведення зустрічної
звірки контролюючий орган (ініціатор) надсилає контролюючому органу (виконавцю), до
компетенції якого віднесено реалізацію повноважень щодо здійснення податкового
контролю стосовно суб’єкта господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для
підтвердження даних, отриманих від платника податків та інших суб’єктів інформаційних
відносин.
Зустрічна звірка може бути проведена контролюючим органом (ініціатором)
самостійно, якщо здійснення податкового контролю щодо цього суб’єкта господарювання
віднесено до його компетенції.

Пунктом 4 Порядку № 1232 встановлено, що контролюючий орган (виконавець), який
проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої
надіслано запит контролюючим органом (ініціатором), та її документального підтвердження.
При відсутності запитуваної контролюючим органом (ініціатором) інформації
контролюючий орган (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання
інформації та її документального підтвердження суб’єкту господарювання у порядку,
визначеному ст. 42 ПКУ.
Облік запитів на проведення зустрічних звірок у суб’єктів господарювання
здійснюється контролюючими органами (як ініціаторами, так і виконавцями) (п. 5 Порядку
№ 1232).
При отриманні від суб’єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її
документального підтвердження (у встановлений ПКУ строк) контролюючий орган
проводить зустрічну звірку (п. 6 Порядку № 1232).
Згідно з п. 7 Порядку № 1232 за результатами проведеної зустрічної звірки
складається довідка у двох примірниках, яка підписується суб’єктом господарювання або
його законним представником і посадовими особами контролюючого органу, які її
проводили, та реєструється у контролюючому органі. Один примірник довідки у 10-денний
строк вручається особисто суб’єкту господарювання або його представнику під розписку або
надсилається у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
При встановленні фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб’єкта
господарювання у зв’язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб’єкта
господарювання та/або його посадових (уповноважених) осіб за місцезнаходженням
(податковою адресою), ненаданням визначеної у запиті контролюючого органу інформації та
її документального підтвердження для проведення зустрічної звірки, контролюючий орган
(виконавець) складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта
господарювання, який підписується посадовими особами контролюючого органу
(виконавця).
Довідка про проведення зустрічної звірки (акт про неможливість проведення
зустрічної звірки) підлягає реєстрації в контролюючих органах (як ініціатора, так і
виконавця) (п. 8 Порядку № 1232).
Матеріали зустрічної звірки (акт про неможливість проведення зустрічної звірки)
надсилаються до контролюючого органу (ініціатора) (п. 9 Порядку № 1232).
Слід зазначити, що п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1 ПКУ встановлено, що контролюючі
органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, виконують такі функції, крім особливостей,
передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19 прим. 3 ПКУ. Зокрема
контролюючі органи виконують функцію щодо проведення відповідно до законодавства
перевірки та звірки платників податків (п.п. 19 прим. 1.1.1 п. 19 прим. 1.1 ст. 19 прим. 1
ПКУ).
Контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади,
що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання
законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41
ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне
соціальне страхування, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за
виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
податкову політику, чи його територіальні органи (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ).

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Чи потрібно СГ самостійно змінювати в ПРРО ДПС назву господарської одиниці, якщо після подання повідомлення за ф. № 20-ОПП та заяви за ф. № 1-ПРРО змін не відбулося?

Програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) реєструється на
окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі
(чеку).
При зміні назви господарської одиниці, на яку зареєстровано ПРРО, суб’єкту
господарювання необхідно подати Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти,
пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП
(ідентифікатор форми J/F 1312005), з новою назвою та заяву про реєстрацію програмних
реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316605) з
позначкою у рядку 1 розд. 1 «Зміни (крім перереєстрації)».
При цьому, внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки,
встановлені для реєстрації.
Отже, суб’єкту господарювання не потрібно самостійно змінювати в ПРРО ДПС назву
господарської одиниці.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області