Новини ГУ ДПС у Тернопільській області 12.09.2024

Фото без опису

Встановлення ставок та коефіцієнтів до ставок з рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України з 01.07.2024

Законом України від 21 травня 2024 року № 3721-IX «Про внесення змін до
Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної
плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України», який
набрав чинності 01.07.2024, підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» Податкового
кодексу України (далі – ПКУ) доповнено підпунктами 3 і 4 щодо ставок з рентної плати за
користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (далі – рентна
плата).
Так, до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом
Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №
64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України
«Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, ставки рентної
плати встановлюються у розмірах, встановлених п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні
положення» ПКУ (крім понижувальних коефіцієнтів, визначених, п. 3 підрозд. 9 прим. 3
розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, які застосовуються до 01 вересня 2024 року).
Пунктом 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставки рентної
плати встановлені у гривнях за 1 МГц смуги радіочастот на місяць у розрізі видів
радіозв’язку та діапазонів радіочастот.
При цьому до 01.09.2024, з урахуванням примітки 1 до п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд.
XX «Перехідні положення» ПКУ, для ширини смуги радіочастот до 30 МГц (15 х 2) у
кожному регіоні окремо, що належить окремому платнику рентної плати – користувачу
радіочастотного ресурсу, застосовується понижувальний коефіцієнт 0,75 за такими видами
радіозв’язку, як:
радіозв’язок у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів, у
діапазонах 1427-2400 МГц, 2400-2483,5 МГц та 5150-5850 МГц;
стільниковий радіозв’язок, у діапазонах 300-791 МГц, 821-832 МГц, 862-880 МГц,
915-925 МГц, 960-1710 МГц, 1785-1805 МГц, 1880-1920 МГц, 1980-2110 МГц та 2170-2200
МГц;
радіозв’язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання та
ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації, в
діапазонах 2000-2300 МГц, 2400-2510 МГц, 2545-2565 МГц, 2570-2575 МГ, 2610-2630 МГц,
2665-2685 МГц, 2690-3400 МГц, 3800-7000 МГц та 10-42,5 ГГц.
Примітками 1-8 до п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ
передбачені понижувальний коефіцієнт 0,75 (застосовується до 01.09.2024) та підвищувальні
коефіцієнти 1,2 та 1,4 до ставок рентної плати для стільникового радіозв’язку в залежності
від діапазону радіочастот.
Слід зазначити, що передбачені примітками 1-8 до п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX
«Перехідні положення» ПКУ підвищувальні та понижувальні коефіцієнти застосовуються
окремо до об’єкта оподаткування шляхом додавання/віднімання грошового значення
відповідного коефіцієнта до нього. Грошове значення коефіцієнта розраховується шляхом
визначення різниці між об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт,
помножений на коефіцієнт, та об’єктом оподаткування, до якого застосовується коефіцієнт.
Щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, національна комісія, що
здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, на своєму офіційному
вебпорталі оприлюднює, а також надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує
державну податкову політику, інформацію про видані ліцензії на користування
радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України із зазначенням смуг
радіочастот та з урахуванням радіотехнології і технологічних особливостей використання
таких смуг щодо кожного платника рентної плати, який обчислює суму рентної плати
відповідно до позиції 11 п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, в
обсягах, необхідних для визначення потреби застосування коефіцієнтів до ставок рентної
плати, передбачених цими примітками, за формою, затвердженою національною комісією,

що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, та центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову
політику.
Поряд з цим, п. 4 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ
встановлено, що до ставок рентної плати, передбачених п. 3 підрозд. 9 прим. 3 розд. XX
«Перехідні положення» ПКУ для виду радіозв’язку «стільниковий радіозв’язок», для ширини
смуги радіочастот, отриманої відповідно до ліцензії на користування радіочастотним
спектром (радіочастотним ресурсом) України, виданої з 01 січня 2022 року на конкурсних
або тендерних засадах, не застосовуються коефіцієнти, встановлені п. 3 підрозд. 9 прим. 3
розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Понад 13 тисяч програмних та більше 4 тисяч класичних касових апаратів використовують у роботі підприємці Тернопільщини

Станом на початок вересня на території Тернопільської області представники бізнесу
зареєстрували 17378 реєстраторів розрахункових операцій.
Зокрема, класичних касових апаратів зареєстровано 4327 у 3076 суб’єктів
господарювання.
З кожним тижнем усе більше підприємців переходять із класичних на зручні й сучасні
програмні реєстратори розрахункових операцій. Так, на території області станом на початок
вересня їх зареєстровано 13051 у 9426 суб’єктів господарювання.
Принагідно нагадуємо, що згідно із Законом України №1017-ІХ від 01.12.2020 року
застосування РРО чи ПРРО при готівкових розрахунках з покупцями стало обов’язковим для
усіх суб’єктів господарювання, окрім платників єдиного податку першої групи, з 1 січня
2022 року. А в рамках дії Закону України №3219 від 30.06.2023 року з 1 жовтня 2023 року
відновлено застосування штрафних санкцій за порушення представниками бізнесу
використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних реєстраторів
розрахункових операцій (ПРРО).
Просимо представників бізнесу бути відповідальними перед державою та покупцями
товарів/користувачами послуг, проводити усі готівкові розрахунки через РРО/ПРРО та
видавати фіскальний чек.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Перереєстрація платника ПДВ: зазначення реквізитів в розрахунку коригування до податкової накладної

Відповідно до частини третьої ст. 90 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ)
найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до
Єдиного державного реєстру (далі – ЄДР).
Згідно із частиною п’ятою ст. 90 ЦКУ юридична особа не має права використовувати
найменування іншої юридичної особи.
При цьому зміни до установчих документів юридичної особи (у тому числі щодо
найменування), які стосуються відомостей, включених до ЄДР, набирають чинності для
третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права
посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами,
які діяли з урахуванням цих змін (частина п’ята ст. 89 ЦКУ).
Порядок реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ
регулюється ст.ст. 180-184 розд. V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та
Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом
Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції
України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення № 1130).
Особі, що реєструється як платник податку, присвоюється індивідуальний податковий
номер, який використовується для сплати податку (п. 183.18 ст.183 розд. V ПКУ).
Індивідуальний податковий номер платника ПДВ, код за ЄДРПОУ, податковий номер,
який надають контролюючі органи, реєстраційний номер облікової картки платника
податків, а також найменування - для юридичних осіб та прізвище, ім’я, по батькові - для
фізичних осіб – підприємців є ідентифікаційними даними, які включаються в реєстр
платників ПДВ (п.2.2 розд. ІІ Положення № 1130).
Індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору
України і зберігається за платником ПДВ до моменту анулювання реєстрації платника ПДВ
(п.1.6 розд. І Положення № 1130).
Згідно з п. 183.15 ст. 183 розд. V ПКУ у разі перетворення юридичної особи -
платника податку або зміни даних про платника податку, які стосуються податкового номера
та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника податку і не пов’язані з
ліквідацією або реорганізацією платника податку, а також встановлення розбіжностей чи
помилок у записах реєстру платників податку проводиться перереєстрація платника податку.
Перереєстрація платника податку здійснюється з дотриманням правил та у строки,
визначені ст. 183 розд. V ПКУ для реєстрації платників податку, шляхом внесення
відповідного запису до реєстру платників податку.
Для перереєстрації платник податку подає відповідно до п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ
заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника
податку або виникли інші підстави для перереєстрації.
Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) (прізвища,
імені та по батькові) платника податку, який включений до ЄДР, здійснюється
контролюючим органом без подання заяви платником податку на підставі відомостей з ЄДР.
Пунктом 4.3 розд. IV Положення № 1130 передбачено, що до дати перереєстрації
платник ПДВ використовує попередні реквізити податкової реєстрації.
Якщо зміни у даних платника ПДВ стосуються найменування юридичної особи і такі
зміни не пов’язані з реорганізацією юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, а
також у разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця при
використанні попередніх реквізитів податкової реєстрації такий платник ПДВ зазначає
одночасно нове та попереднє найменування (прізвище, ім’я, по батькові).
Разом з цим, відповідно до абзацу першого п. 201.1 ст. 201 розд. V ПКУ, на дату
виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову
накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному
законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в
Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Пунктом 201.2 ст. 201 розд. V ПКУ визначено, що форма та порядок заповнення
податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що
забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових
реквізитів) регулюються ст. 201 розд. V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення
податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015
№ 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі -
Порядок № 1307).
Перелік обов’язкових реквізитів податкової накладної визначено п. 201.1 ст. 201 розд.
V ПКУ. Відповідно до пп. «в», «й» п. 201.1 ст. 201 розд. V ПКУ такими реквізитами, зокрема
є повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або
прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, - продавця
товарів/послуг та індивідуальний податковий номер платника ПДВ.
Водночас згідно з п. 201.10 ст. 201 розд. V ПКУ податкова накладна, складена та
зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання
товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку,
що відносяться до податкового кредиту.
Помилки в реквізитах, визначених абзацом 11 п. 201.1 ст. 201 розд. V ПКУ (крім коду
товару згідно УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст
(товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не
можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Відповідно до п. 21 Порядку № 1307 порядок складання розрахунку коригування та
його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних,
крім випадків, передбачених Порядком № 1307.
Оскільки при перереєстрації платника у зв’язку із зміною найменування (прізвища,
імені та по батькові) не змінюється індивідуальний податковий номер, то зазначені зміни не
впливають на ідентифікацію платника, зазначеного у податковій накладній, до якої
складається розрахунок коригування.
Таким чином, від дня внесення даних щодо нового найменування юридичної особи у
ЄДР і до дня перереєстрації, здійсненої в порядку, затвердженому Положенням № 1130, у
зв’язку із зміною найменування (прізвища, імені та по батькові), такий платник ПДВ при
складанні податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних повинен
зазначати одночасно нове та попереднє найменування (прізвище, ім’я, по батькові). З дати
перереєстрації тільки нове.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Строки для надання відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП при проведенні процедури припинення юрособи

Пунктом 11.5 розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого
наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588)
визначено, що у зв’язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі
органи розпочинають та проводять процедури, передбачені цим розділом, у разі одержання,
зокрема, відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб –
підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про рішення засновників (учасників)
юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи.
Відповідно до п. 11.10 розд. ХІ Порядку № 1588 до завершення строку, визначеного
для заявлення кредиторами своїх вимог (у разі наявності грошових зобов’язань та/або
заборгованості зі сплати податків і зборів), а також у день отримання запиту від суб’єкта
державної реєстрації контролюючий орган передає до ЄДР у порядку інформаційної
взаємодії між ЄДР та інформаційними системами Центрального контролюючого органу
відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою №
30-ОПП.
При наявності заборгованості зі сплати податків і зборів відомості за формою № 30-
ОПП разом із додатками надсилаються (видаються) комісії з припинення (ліквідаційній
комісії, ліквідатору) або особі, відповідальній за погашення грошових зобов’язань або
податкового боргу, що є такою згідно з п. 97.4 ст. 97 глави 9 розд. II Податкового кодексу
України, за їх зверненням. Додатки до відомостей за формою № 30-ОПП видаються тими
контролюючими органами, які їх сформували.
Якщо контролюючим органом до ЄДР передано відомості про наявність
заборгованості зі сплати податків і зборів, то після погашення заборгованості контролюючий
орган передає до ЄДР відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів.
Після погашення заборгованості, направлення до ЄДР відомостей про відсутність
заборгованості зі сплати податків і зборів контролюючим органом може бути здійснене після
отримання відповідного запиту або звернення, зокрема, від комісії з припинення
(ліквідаційної комісії, ліквідатора) або особи, відповідальної за погашення грошових
зобов’язань або податкового боргу.
Такі звернення розглядаються і вирішуються у термін, встановлений Законом України
«Про звернення громадян», не більше одного місяця від дні їх надходження, а ті, які не
потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх
отримання.