Новини ГУ ДПС у Тернопільській області 13.09.2024

Щодо врахування у податковій звітності з акцизного податку законодавчих змін

Державна податкова служба України з метою належного декларування податкових
зобов’язань з акцизного податку та врахування у податковій звітності положень Закону
України від 16 січня 2024 року № 3553-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу
України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний
тариф України» та уточнення окремих положень» (далі – Закон № 3553), які набрали
чинності, повідомляє.
Починаючи з 01 вересня 2024 року операції з реалізації вироблених в
Україні/ввезених на митну територію України товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90
00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування», що включені до переліку
підакцизних товарів, підлягають оподаткуванню акцизним податком за ставкою 2363,4
гривень за 1 кілограм (нетто) (п.17 Підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення»
Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а з 1 січня 2025 року – за ставкою 2836,08
гривень за 1 кілограм (нетто) такого продукту (п.п.215.3.2 п.215.3 ст.215 ПКУ).
При поданні Декларації з акцизного податку контролюючому органу за місцем
реєстрації за підсумками вересня поточного року слід врахувати, що суми податку з
урахуванням мінімального акцизного податкового зобов'язання із сплати акцизного податку
на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм Кодексу, виробниками
тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п'ятнадцяти робочих днів після
отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової
декларації (абзац другий п.п. 222.1.2. п.222.1 ст.222 ПКУ).
Платники податку самостійно обчислюють суми податкового зобов'язання з реалізації
виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів в
звітному податковому періоді та відображають їх в відповідних розділах та додатках
Декларації з акцизного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України
23.01.2015 №14 «Про затвердження форми декларації з акцизного податку. Порядку
заповнення та подання декларації з акцизного податку» (далі – Декларація), в такому
порядку:
у Додатку 1 до Декларації щодо розрахунку суми акцизного податку з підакцизних
товарів (продукції), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку, виробники,
імпортери, які ввозять на територію України марковану марками акцизного податку
підакцизну продукцію, заповнюють лише графи 1-4, 6-9, 12, 16, 21 та переносять у розділ Б
Декларації значення графи 21 Додатку 1 до Декларації;
Додаток 6 1 ДО Декларації щодо розрахунку суми акцизного податку з реалізації
суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів згідно із підпунктом
213.1.14 пункту 213.1 статті 213 ПКУ (тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники
тютюну, рідини, що використовуються в електронних сигаретах) заповнюють лише
виробники та імпортери тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну,
що здійснюють їх реалізацію у роздрібній торгівлі або суб'єктам господарювання, які
здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами за кожною
власною назвою в розрізі вмісту продукції в одиниці товару га встановлених максимальних
роздрібних цін окремим рядком всі графи (п.11 р V Додатків до Декларації) та переносять у
розділ Д Декларації значення рядка С колонки 12 Додатка 6 1 до Декларації.
Варто нагадати, що згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ неподання або несвоєчасне подання
платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки
та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання
якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в
розмірах, передбачених вказаною статтею, за кожне таке неподання або несвоєчасне
подання.
Більш детально про перерахування акцизного податку з роздрібного продажу
підакцизних товарів, щодо оподаткування акцизним податком та маркування марками
акцизного податку нікотиновмісних продуктів для орального застосування, встановлення
виробником або імпортером максимальних роздрібних цін на підакцизну продукцію,

подання Декларації про максимальні роздрібні ціни йдеться у листі ДПС України від
10.09.2024 №25365/7/99-00-21-03-03-07 220 ПКУ .

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Щодо оподаткування податком на прибуток нерезидента операції з виплати резидентом членських внесків нерезиденту

Відповідно до п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
нерезиденти – це:
а) іноземні компанії, організації, партнерства та інші об’єднання осіб, утворені
відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані)
відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з
місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної
особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є
резидентами України, відповідно до положень ПКУ.
б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні
представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;
в) фізичні особи, які не є резидентами України.
Згідно з п. 133.2 ст. 133 ПКУ до платників податку на прибуток з числа нерезидентів
належать:
юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують
доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають
дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (п.п. 133.2.1
п. 133.2 ст. 133 ПКУ);
нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через
постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та
інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку,
встановленому розд. ІІІ ПКУ (п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 ПКУ).
Відповідно до положень п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із
джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними
ст. 141 ПКУ.
Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України,
визначено у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Враховуючи те, що членські внески не виокремлені як окремий вид доходу, що
отримується нерезидентом з джерелом походження з України, то такі виплати розглядаються
у складі інших доходів від провадження нерезидентом господарської діяльності на території
України (п.п. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).
Резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить
незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична
особа – підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент,
який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України,
які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з
доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому
числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з
таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс.
(крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх
суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не
передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на
користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не
застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні
представництва на території України (абзац перший п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ).
Якщо виплата доходу з джерелом його походження з України здійснюється на
користь міжнародної організації, яка має імунітет згідно з міжнародними договорами, то
такий дохід не підлягає оподаткуванню в Україні.
Таким чином, при виплаті резидентом членських внесків на користь нерезидента
утримується податок у розмірі 15 відс. їх суми та за рахунок такого нерезидента під час
виплати таких внесків, якщо інше не передбачено положеннями чинних міжнародних
договорів.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Наслідки несплати або несвоєчасної сплати єдиного внеску

Відповідно до абзацу третього частини восьмої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010
року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платники зобов'язані сплачувати єдиний
внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки,
встановлені Законом № 2464, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та
застосуванням штрафів.
Відповідно до Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства
фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (далі – Інструкція № 449), формується
вимога про сплату боргу (недоїмки), яка направляється рекомендованим листом з
повідомленням про вручення на податкову адресу платника
Згідно з п.3 та п.4 розділу VI Інструкції № 449 податкові органи надсилають
(вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо платник має на кінець
календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Вимога про сплату боргу (недоїмки)
формується на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС. Вимога про сплату
боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана
на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце
проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного
внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена
платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.
Поверненням поштового відправлення у зв'язку із закінченням встановленого строку
зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання
поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного
внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням
причин невручення.
Відповідно до п.5 розділу VI Інструкції № 449, якщо платник єдиного внеску
протягом десяти календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу
(недоїмки) не сплатив зазначених у вимозі сум недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не
узгодив вимогу з податковим органом, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не
сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання
відповідного рішення податкового органу або суду), податковий орган протягом десяти
робочих днів надсилає в порядку, встановленому Законом України № 2464, до органу
державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату боргу (недоїмки).
Згідно з чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і
сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не
передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску.
Відповідно до ч. 12 ст.9 Закону № 2464, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від
фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із
зобов’язаннями зі сплати єдиного внеску зобов’язань зі сплати податків, інших обов’язкових
платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання зі
сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими
зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Який курс відображати в графі 19.1 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про контрольовані операції, якщо частина операції відображена у бухгалтерському обліку за курсом на дату попередньої оплати, а інша частина по курсу на дату відвантаження?

Підпунктом 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 розд. I Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
визначено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції
(далі – КО), зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, Звіт про КО.
Форма Звіту про КО та Порядок його складання, затверджені наказом Міністерства
фінансів України від 18.01.2016 № 8 (далі – Порядок № 8).
Пунктом 23 розд. IV «Порядок заповнення додатка до Звіту» Порядку № 8, визначено,
що у графі 19 зазначається код валюти згідно з Класифікатором іноземних валют та
банківських металів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від
04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від
19 квітня 2016 року № 269). У разі застосування гривні як валюти контракту (договору)
зазначається код 980.
Так, у графі 19.1 зазначається офіційний курс гривні до іноземної валюти на дату
відображення КО у бухгалтерському обліку.
Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення, відповідно до п.п.
39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 розд. I ПКУ є всі види операцій, договорів або
домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на
об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів
Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до
оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями
(стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності),
зокрема, але не виключно:
а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
б) операції з придбання (продажу) послуг;
в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за
використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими
об’єктами інтелектуальної власності;
г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за
гарантію тощо;
ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій,
купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;
д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між
нерезидентом та його постійним представництвом в Україні;
е) операції, у результаті яких обсяг доходу та/або фінансовий результат платника
податку зменшується внаслідок повної або часткової, безповоротної або тимчасової передачі
функцій разом з матеріальними та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами,
ризиками та можливостями іншому платнику податку (іншій особі) в тих випадках, коли у
взаємовідносинах між непов’язаними особами така передача не здійснювалася б без
компенсації, незалежно від того, чи відображені такі операції у бухгалтерському обліку.
Згідно з абзацом першим п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського
обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №
290 (далі – НП(С)БО 15), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення
зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за
рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно
визначена.
Абзацом першим п. 21 НП(С)БО 15 визначено, що дохід відображається в
бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають
отриманню.
Для розрахунку величини доходу, вираженого в іноземній валюті, слід керуватися
Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних

курсів», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193 (далі –
НП(С)БО 21. Усі операції в іноземній валюті при первісному визнанні повинні
відображатися у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із
застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дату визнання активів,
зобов’язань, власного капіталу, доходів і витрат).
Відповідно до п. 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16
«Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі
– НП(С)БО 16) витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням
активів або збільшенням зобов’язань.
Пунктом 6 НП(С)БО 16 встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або
зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного
капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або
розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
У ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік
та фінансову звітність в Україні» визначено поняття активу – ресурси, контрольовані
підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до
отримання економічної вигоди у майбутньому.
Згідно з п. 7 НП(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з
визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо
пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду,
в якому вони були здійснені.
Абзацом другим п. 6 НП(С)БО 21 встановлено, що сума авансу (попередньої оплати) в
іноземній валюті, одержана від інших осіб у рахунок платежів для поставлення готової
продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходу звітного
періоду перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок
дня дати одержання авансу. У разі одержання від покупця авансових платежів в іноземній
валюті частинами та відвантаження частинами покупцеві немонетарних активів (робіт,
послуг) дохід від реалізації активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із
застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності одержання авансових платежів.
Отже, мають вплив на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств саме
операції із збільшення або зменшення активів, а отже відповідно до п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п.
39.2 ст. 39 розд. I ПКУ вони є контрольованими. Операція з попередньої оплати не впливає
на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.
Враховуючи викладене, вплив на об’єкт оподаткування податком на прибуток
підприємств мають саме операції із збільшення або зменшення активів, які відповідно до п.п.
39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 розд. І ПКУ є контрольованими. Операція з попередньої
оплати/отримання авансового платежу не впливає на об’єкт оподаткування податком на
прибуток підприємств.
Таким чином, у графі 19.1 розд. «Відомості про контрольовані операції» додатка до
Звіту про КО зазначається офіційний курс гривні до іноземної валюти на дату відображення
операції з виконаних робіт у бухгалтерському обліку.
При цьому якщо першою подією є попередня оплата, то на момент її отримання
постачальник не відображає доходи від такої операції. Заборгованість перед контрагентом-
нерезидентом перерахунку на дату балансу не підлягає, оскільки є немонетарною статтею.
Такі доходи відображатимуться в момент підписання акту виконаних робіт та передання
результатів робіт замовнику, але за офіційним курсом Національного банку України гривні
до іноземної валюти на дату отримання попередньої оплати. Слід звернути увагу, що при
надходженні декількох авансів дохід визначається із застосуванням валютного курсу, що
діяв на дату отримання кожного з них.
Отже, якщо оплата за товар (роботи, послуги), здійснюється декількома частинами, то
у графі 19.1 розд. «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про КО
рекомендуємо зазначати середній (розрахунковий) показник курсу валюти по відповідній
КО. Наприклад: отримана передоплата 100 дол США по курсу 40 грн за 1 дол США.
Виконані роботи (підписаний акт прийому – передачі робіт) на суму 300 дол США по курсу
на дату відвантаження 41 грн за 1 дол США. Відображено дохід у бухгалтерському обліку
12200 грн (4000(100х40)+ 8200 (200х41)). Середній (розрахунковий) показник курсу валюти
40,67 грн за 1 дол США (12200/300).

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області

Майже 900 млн грн єдиного податку надійшло до місцевих бюджетів Тернопільщини

Упродовж восьми місяців цього року представники бізнесу Тернопільщини, що
перебувають на спрощеній системі оподаткування, спрямували до місцевих бюджетів області
899,8 млн грн єдиного податку. Порівняно з аналогічним періодом минулого року
надходження цього платежу зросли на 277,4 млн грн або ж на 45%.
Значна частка сплаченого податку – внесок приватних підприємців. Так, протягом
січня-серпня вони сплатили 703,6 млн грн єдиного податку, що на 249,3 млн грн або ж на
55% більше, ніж за відповідний період 2023 року.
Юридичні особи третьої та четвертої груп перерахували за 8 місяців 196,2 млн грн
єдиного податку, а це на 27,9 млн грн більше, ніж торік у січні-серпні.
Єдиний податок – платіж, який спрямовується в повному обсязі до місцевих
скарбниць. Відтак територіальні громади можуть його використовувати для розвитку своєї
інфраструктури.
Головне управління ДПС у Тернопільській області щиро дякує суб’єктам
господарювання, які продовжують здійснювати діяльність, створювати нові робочі місця,
сплачувати податкові платежі та підтримувати місцеві громади.

Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області