Що криється за іменем архітектора Микулинецького костелу?
Ми всі неодноразово в статтях про наше містечко читали наступне (цитую) – «В 1761 році поряд із забутим замком на світ з’явились барочні перлини Микулинець – костел та палац в оточенні дендропарку за проектом талановитого польського архітектора Августа Мошинського».
«Ну і що?» - скажете ви – «написано поетично і правдиво». А я насмілюсь поставити це під сумнів. Не все процитоване мною, а лише частину з цього.
Одним моїм дописом тут не обійтись, бо потрібно прискіпливо розібратись у хитросплетіннях та інтригах містечкової та світової історії, які оточують архітектурні шедеври Микулинець. Тому моя розповідь буде з продовженням.
Якщо я вас заінтригував, то давайте свою руку, і я поведу вас шляхом, де переплелись правда і фантазія, історія та міфи, авантюри і пригоди.
Отож, повернемось до цитованого мною тексту, де мова йде про бароковий костел і палац. З костелом немає ніяких заперечень, я от із нашим палацом якось «не зростається». Не бароковий він! Він збудований у стилі класицизму!
На цей факт можна махнути рукою і сказати: «Талановитий архітектор Мошинський був майстром на всі руки, тому одну будівлю звів в одному стилі, а іншу – в іншому».
Мушу заперечити. Якщо автором обох перлин Микулинець, закладених в один час, був один архітектор, то він ОБОВЯЗКОВО створив би їх в одному стилі. У 18 ст. іншого не визнавали. Тоді діяли архітектурні закони, які унеможливлювали таке вільнодумство. Також замовники не пішли б на такий крок, бо це би вказувало на несмак та невігластво власників.
То як же так? В 1761 році розпочинається будівництво палацу і костелу в різних стилях чи одному – бароковому? А якщо припустити, що обидві споруди зведено в стилі бароко, а потім палац зазнав докорінної реконструкції? Бо відомо, що в другій чверті 19 ст новий власник резиденції – Ян Конопка кардинально її перебудував. Сучасного зовнішнього вигляду палац набув після цієї перебудови, а первісний вигляд втрачено назавжди.
Можна було б вигукнути – «Ура! Ми встановили істину. Тепер все ясно!»
Ні, панове, ще нічого не ясно. Бо, виявляється, у переліку будівель, спроектованих талановитим архітектором, Микулинецького палацу не було! Ні в стилі бароко, ні в стилі класицизму.
«То як же ж так?» - розчаровано скажете ви. «А от так» - дам я відповідь.
Отже, палац в Микулинцях закладено в 1761, а завершено в 1779. Його автором вважається Август Мошинський. Проте, в офіційному переліку створених архітектором будівель Микулинецького палацу немає.
Та й створив цей талановитий автор за все своє життя лише 4 (чотири!) проекти будівель. Не густо. «Напевно, помер молодим, тому не встиг розкрити свого таланту» - подумали ви.
А от і ніт! Мошинський прожив 55 років насиченого на події життя.
А перший свій архітектурний проект створив у 18-річному віці. І який то був проект! Всі ви бачили домініканський костел в Тернополі (тепер катедральний собор). То це і є його «первісток» (до цього факту я ще повернусь).
Хороший старт, чи не так? То скільки можна було б створити за наступних 37 років життя? Відповідь – аж 3 (три) проекти. І то один із них не був реалізований.
З тих двох, що залишились – це Микулинецький костел (автору було 30 років) та проект королівського палацу (еге ж палаци він проектував). Нажаль, мені не вдалось відшукати фактів, які б підтверджували реалізацію проекту королівського палацу.
Залишаються лише ДВА реалізовані проекти – обидва на Тернопільщині – в Микулинцях і Тернополі. Гмм, дивно.
Можливо, нам допоможе розібратись в цій інтризі біографія Мошинського?
Народився наш герой в місті Дрезден (сучасна Німеччина) в сім’ї старости польського міста Гостинін та позашлюбної доньки польського короля Августа ІІ. Ого, то наш «підослідний» королівської крові? Почекайте, далі буде ще цікавіше.
Отже, маленького Августа назвали на честь дідуся-короля. Август ІІ не забув свого позашлюбного внука – надав йому графський титул.
У віці 6 років помирає батько, і малого Августа бере під опіку генерал королівської артилерії Генрік Брюль. Хлопця віддають до військової школи. Мошинський, окрім вивчення військового мистецтва отримує економічну освіту та вивчає архітектуру під керівництвом мандрівного італійського архітектора Гаетано К’явері (того самого, який створив проект Дрезденського придворного костелу. Того костелу, який, нібито, став прототипом костелу в Микулинцях. Запам'ятаємо цей факт).
І ось зненацька, у віці 18 років, за проектом Мошинського починається будівництво костелу в Тернополі. Після такого тріумфального початку кар’єри архітектора молодий чоловік з головою поринув у… політику та фінанси. Він був послом, брав участь у змовах, організовував серед магнатів збір коштів для різних сумнівних проектів, розпоряджався фінансами, підкупляв вищих посадових осіб Польщі, брав участь у військових діях проти росії (молодець).
А ще Мошинський організовував масонські ложі та отримав найвищий масонський ступінь «золотого та рожевого хреста». Потім потрапив в королівський палац у Варшаві, де створював колекції для короля. Був директором королівських будинків, опікуном театрів, організатором поліції.
А ще був нагороджений купою нагород і титулів, в 31 рік отримав велику пожиттєву державну пенсію (я би теж не відмовився). Поміж цим ще встиг спроектувати костел в Микулинцях.
Ух, легше перерахувати ким він не був…
Складається враження, що Мошинський був там, де були гроші… А гроші він любив. І ця його пристрасть в майбутньому зіграла з ним злий жарт.
Август Мошинський
Автор матеріалу Андрій КАПУСТА
