Коли збудований Струсівський палац?
Cьогодні я вам змушений викласти усю правду. Та чи готові ви до руйнування історичних міфів? Якщо ні, то до зустрічі наступного разу, якщо ж готові - то читайте уважно.
Міф перший. Станіслав Потоцький в 1780 році продав Струсів з околицями молодій родині Антона і Людовіки Лянцкоронських. Проте, все було трішки не так - купляє маєтки Казимир Жевуський - батько Людовіки. Людовіка Жевуська в цей час ще не одружена і не здогадується про існування Антона Лянцкоронського. Проте, Людовіка отримує Струсівські володіння як своє придане з усіма фінансовими обов'язками. Бо збереглись скарги, донесення та інші документи про майново-грошовий спір Людовіки з графом Станіславом Потоцьким та його спадкоємцями, який продовжувався на протязі 1775-1786 років.
Виявляється перемовини про купівлю-продаж Струсова, вельможі розпочали на 5 років раніше ніж було оформлено угоду. Та й остаточне завершення усіх фінансових питань відбулось пізніше 1780 року.
Добре, купляють Жевуські Струсівські володіння. Чи можуть вони розпочати будівництво Струсівського палацу в 1780 році, як стверджують безліч інтернет-статей?
Міф другий. Палац в Струсові нібито будують в 1780 році. Але це не так. Незаміжня Людовіка проживає у родинному батьковому гнізді у Львові. А ще родина Жевуських багато часу проводить у столиці Австрійської імперії - Відні. Потрібно ж знайти хорошого нареченого... Чи жила Людовіка у Струсові в цей час? Ніколи. Чи розпочалось будівництво Струсівського палацу в цей час? Сумнівно. Бо для кого будувати маєток - Людовіка живе з батьками і їм не потрібна глушина.
Лише 1793 року Людовіка Жевуська одружується з Антоном Юзефом Лянцкоронським. Логічно припустити - тепер, коли створено нову родину - можна розпочинати зведення палацу в Струсові.
Проте, навіть після 1793 року такого не сталось. Антон Лянцкоронський в цей час на вершині своєї політичної кар'єри. Йому нема діла до якогось Струсова - приданого дружини.
В цей час життя Антона проходить в Кракові, Варшаві та Роздолі (батьківська резиденція). Граф є одночасно послом Сейму, скарбовим комісаром, членом національної освітньої комісії та маршалком Галицького Сейму. А ще він бере участь у змові польських магнатів проти уряду Польщі. Як результат цього - російські війська вторглися на територію Польщі. Польська держава припинила своє існування.
Це все відбувається в 1792 році. Восени того ж року Антон виїжджає до Відня, а наступного - одружується. В тому ж 1793 році його тесть - батько Людовіки - граф Казимир складає заповіт та інші документи на обгрунтування юридичних прав на володіння маєтків у Струсівському та Ходорівському ключах на користь його доньки.
В 1794 році за імператорським указом Антона призначають одним із директорів Найвищої Національної Ради імперії. Австрійська влада довіряє йому, тому в 1805 році він стає шамбаленом австрійським (я не зміг встановити, що означає це звання), а в 1808 році - таємним радником у Галичині. Чи думав він у цей час про те аби "звити" родове гніздо у Струсові? Навряд.
То коли ж збудовано Струсівський палац? На мою думку, це сталось в 1812-1818 роках. Бо лише в цей час з'явились листи графині Людовіки до сина, які були з підписом "із Струсова". Всі листи, написані раніше, мали помітку "із Відня", "із Львова", "із Роздолу" (ця переписка зберігається в центральному державному історичному архіві України у Львові).
Висновок: лише досягнувши похилого віку (Антону вже під 60 років) та виростивши трьох дітей, подружжя збудувало Струсівську резиденцію. Але навіть зараз Струсівський палац був чимось на кшалт літньої дачі - на зиму родина Лянцкоронських перебиралася до Відня або Роздолу. Так тривало до 1830 року. Року, коли помер Антон Лянцкоронський. Графиня Людовіка стала немолодою вдовою - і лише тепер її доля сильніше прив'язує до Струсова... Але чи надовго?
На другому фото - парадний портрет Антона Юзефа Лянцкоронського, створений близько 1817-1818 рр.
Автор матеріалу Андрій КАПУСТА
