ДВА ЖИТТЯ ЗАЗДРІСТСЬКОГО ХРАМУ

19 Липня, 2024 о 08:39

Фото без опису

Село Заздрість останнім часом стало одним із місць релігійного туризму в Тернопільській області. Це не дивно - Заздрість є батьківщиною Кардинала греко-католицької церкви - Йосифа Сліпого. Усі охочі тут можуть відвідати Музей-садибу Сліпого, оглянути музейно-меморіальний комплекс "Рідна хата", почути розповідь про служіння Кардинала та його поневіряння радянськими таборами.

А ще в селі зберігся досить таки цікавий храм. З'явився він "на світ" в 1911 році за часів Австро-Угорської імперії як римо-католицький костел. А в 2007 році він "переродився" на греко-католицьку церкву св. Йосифа Обручника.

Поміж цими роками доля храму була нелегка. Коли костел досяг 3-річного віку, через Заздрість проходив фронт І Світової війни. З одного боку протистояння - австро-угорські та німецькі війська, з іншого - москалі. Австрійська влада дбала за своїх громадян - на час військових дій усе населення Заздрості було евакуйоване в австрійське містечко Гмінди.

Заздрість була майже цілком зруйнована, проте будівля костелу вистояла.

В 1917 році за кошти австро-угорського уряду почалось відбудовування Заздрості та відновлення костелу. Проте, минуло ще десяток років, коли з встановленням окупаційної польської влади Другої Речі Прсполитої, костел досяг свого розквіту. В 1932 році його відвідувало 700 римо-католиків. А ще сюди на свята приходило кілька десятків німців-колоністів із сусіднього із Заздрістю німецького поселення.

Чергове лихоліття для костелу розпочалось в 1939 році із приходом радянських "визволителів".

А коли костелу виповнилось 30 років, вибухнула німецько-радянська війна. Військові дії в Заздрості відбувались в 1944 році, але костел знову вцілів! Лише через два роки йому нанесла смертельний удар окупаційна радянська влада - костел змінює свій статус - з культової споруди його перетворюють на склад хімікатів (таких прикладів ви знаєте безліч). Костел розграбовують, а лавки з храму переносять до початкової школи сусіднього села Поплави.

Поляки, яких в 1946 році переселяють у Польщу, забирають із собою один дзвін із храмової дзвіниці, інший дзвін передають місцевій церкві, яку окупанти переводять до московської патріархії... Будівля костелу без догляду руйнується. Від дзвіниці залишається лише фундамент. А в 1990 році через несподіваний смерч старий костел позбувається купола з хрестом... Здавалось, що незабаром будівля перетвориться на мальовничі руїни.

Проте, з проголошенням незалежності України, доля костелу змінюється на краще. А посприяв цьому... конфлікт! По- порядку: в 1991 році в селі відроджується греко-католицька громада. Але старий греко-католицький храм "в руках" православних. Між двома громадами розпочинається конфлікт - кому має належати приміщення старої церкви.

Ага, і таке було в наших краях...

Як немає лиха без добра, так "дякуючи" цьому протистоянню греко-католики почали відроджувати старий костел для своїх потреб. В 2007 році його докорінно перебудували та відновили за проектом архітектора Михайла Нетрибяка.

Колишній 110-річний костел відродився у новій церкві св. Йосифа Обручника. Тепер це місце, де окрім богослужінь, відзначають важливі дати історії України та впливають на виховний процес юних заздростян...

Зі слів підписниці автора Марії Козак:

"Фундатором храму був Якоб Мушинський, чоловік двоюрідної сестри Йосифа Сліпого - Анни, дочки брата мами Анастасії - Гавриїла. Освячений храм був на честь Святого Якоба (тому що фундатор носив це ім'я). Ці свідчення мені передала п. Данна Дичковська, колишній директор Заздрістської ЗОШ І- ІІ ст.

А п. Степан Морозович, колишній регент, сьогодні покійний, розповідав, що о. ректор Йосиф Сліпий приїжджав до Заздрості у 1937 році на похорон сина цього фундатора - Юліана, він навчався на юриста і помер молодим. Йосиф Сліпий так писав про нього: " Він був поляк, мій кревний через свою маму, Анну Дичковську."

Немає опису світлини.