В ПОШУКАХ ВТРАЧЕНОГО СТРУСІВСЬКОГО ЗАМКУ ТА МІСЬКИХ ФОРТИФІКАЦІЙ
Від Струсівського замку не залишилось жодних матеріальних свідоцтв існування – замок, зведений на поч. 17 ст., зник як привид. Не знайдено ніяких описів чи гравюр цієї твердині. Яким він був – кам'яним, дерев'яним чи земляним? Де він розташовувався? Запитань безліч, а чітких відповідей нема.
Про замок в Струсові збереглись лише туманні згадки сучасників, і згадки в краєзнавчих розвідках та працях істориків України про захоплення козаками Максима Кривоноса в 1649 році замків в Микулинцях, Струсові, Буданові. Ніяких подробиць – був замок, а потім його зруйнували.
Здається, перша відома згадка про Струсівський замок знаходиться в книзі Броніслава Заморського «Поморянська хроніка», виданій в 1867 році. Тут можна прочитати про протистояння між спорідненими родами Сенінських та Калиновських за струсівську спадщину. Своє дослідження Заморський писав на основі опрацювання документів Поморянського замкового архіву, місцевих лавничих книг та костельних записів. Зібрану інформацію автор дослідження ґрунтував, окрім архівних джерел, ще й на власних спостереженнях.
В «Поморянській хроніці» із цікавими подробицями описано події, які відбулись в Струсівському замку в 1629 році – пограбування його Сенінським, коли було вивезено «золото, срібло, клейноди, контракти, одяг чоловічий і жіночий, хутра, зброю, геть усе». Окрім золота і срібла було вкрадено: 30 бочок соленої риби, кілька десятків бочок вина і горілки. Не забув Сенінський і за зброю – вивезли дві п'ятифунтові гармати. Одна називалась «Соколик», інша – «Смок» (як ім'я міфічного дракона, який вивергав полум'я). Вивезли усі мушкети і гаківниці та іншу зброю. 200 навантажених возів вирушили до Поморян. За тим обозом гнали безліч коней, овець та рогатої худоби (потім Калиновські в судовій заяві писали про збитки на 500 тис. золотих).
Свідчення цікаві, проте вони не містять жодного натяку на місце розташування замку та не розкривають його зовнішнього вигляду. Тай самі дані з «Поморянської хроніки» наповненні протиріччями, бо події 1629 року в Струсові згадуються в поєднанні із захопленням замку в Сидорові та пограбуванням його майна. Хитросплетіння подій в хроніці такі, що можна по різному трактувати походження згаданих «скарбів Струсівського замку». Проте, ця цікава історія, нажаль, не має відношення до теми його локалізації і типології.
Уся наявна на сьогоднішній день інформація щодо місця розташування замку в Струсові зводиться до двох версій. Згідно однієї – твердиня височіла на високому лівому березі річки Серет. Інша розміщує замок на правому низинному березі ріки. В залежності від розташування, Струсівський замок буде відрізнятись своїм виглядом. Так, згідно «лівобережної версії» він міг бути класичним кам'яним старосвітським замком із високими вежами та стінами. «Правобережна версія» аргументує, що замок в Струсові був бастіонного або змішаного типу…
Дослідження місцезнаходження замку в Струсові не можливо здійснити без розвідки про міські фортифікації містечка. А втім, про ці укріплення можна знайти більше інформації, ніж про Струсівський замок. Конспективно розглянемо усі відомі документальні свідчення про міські фортифікації Струсова.
1. Вперше міські фортифікації Струсова з’являються на картах 1648 та 1660 рр., авторства Гійома де Боплана. Тут, вони зображені у вигляді п’яти бастіонів (замок утворював шостий бастіон). Важко судити чи їх форма на карті відповідала їхнім реальним контурам на місцевості, проте є підстави вважати, що подібність була великою. Якщо оглянути на карті міські укріплення сусідніх Микулинець, то між укріпленнями обох міст помітна суттєва відмінність.
Ще одним доказом є місце розташування Микулинецького замку. На карті він розміщений на північній околиці міста, а місто простягається на південь та південний захід, що відповідає сучасному розташуванню Микулинецького замку та населеного пункту. У випадку із Струсовом на карті Боплана, із великою долею ймовірності, можна стверджувати, що замок розташовувався на південній околиці населеного пункту та був включений у загальноміські фортифікації. Саме в цьому зображенні місця знаходження Струсівського замку заховані «підводні камені», до яких можуть розбитись обидві версії розташування замку (на лівому або правому берегах Серету), котрі локалізують його на східній! околиці Струсова. Така невідповідність існуючих версій та рисунку замку на карті є ознакою похибки картографа, або невірністю обох версій щодо місця знаходження замку.
2. На карті 1766 року, авторства Річчі Заноні, Струсів зображено як місто із фортифікаціями, проте, вже без замку. На відміну від Струсова – в сусідніх Микулинцях на карті нанесено лише замок без міських фортифікацій. Карта Заноні (на відміну від карти Боплана) вже містила зображення уніфікованих об’єктів. Тому міські укріплення Струсова зображено знаком, яким аналогічно відтворено фортифікації інших міст. Карта 1766 року не передає зовнішніх форм міських оборонних об’єктів, а лише констатує їх наявність.
3. Наступним за хронологією документальним джерелом, де можна натрапити на інформацію про міські укріплення Струсова є Йосифінська метрика 1785-1788 рр. В електронній версії дослідження цієї метрики читаємо наступне: «W miasteczku zachowaly sie fragment dawnych murow miejskich, o czom swiadczy informacja o istnieniu “bramy dawnej murowanej”» (У місті зберігся фрагмент старого міського муру, про що свідчить інформація про існування «старої мурованої брами»). Отже, через два десятиліття після створення карти 1766 року, в Струсові ще можна було оглянути фрагменти старих міських мурів та в’їзну браму. Про руїни замку Йосифінська метрика не згадує, тому можна припустити, що цих руїн вже не існувало. Що ж тоді було розібрано в 1830 році за наказом графині Людовіки Лянцкоронської? Чи не могли в цей час демонтувати не замкові мури, а старі міські кам’яні укріплення, котрі в 19 ст. могли вже асоціюватись із руїнами замку?
Ймовірно, в кінці 18 ст. від замку в Струсові вже не залишилось помітних ознак (кам’яні стіни чи вежі), тому Йосифінська метрика, в якій детально описано усі культові, громадські, господарські і оборонні об’єкти та інфраструктуру населених пунктів, жодним словом не згадує про залишки замкових мурів в Струсові.
Уся наявна на сьогоднішній день інформація щодо місця розташування замку в Струсові зводиться до двох версій. Згідно однієї – твердиня височіла на високому лівому березі річки Серет. Інша розміщує замок на правому низинному березі ріки. В залежності від розташування, Струсівський замок буде відрізнятись своїм виглядом. Так, згідно «лівобережної версії» він міг бути класичним кам'яним старосвітським замком із високими вежами та стінами. «Правобережна версія» аргументує, що замок в Струсові був бастіонного або змішаного типу…
Колом виділено ймовірне місце розташування замку в Струсові згідно "лівобережної версії". Стрілки локалізують можливе місце його знаходження згідно "правобережної версії".
Вперше міські фортифікації Струсова з’являються на картах 1648 та 1660 рр., авторства Гійома де Боплана. Тут, вони зображені у вигляді п’яти бастіонів (замок утворював шостий бастіон). Важко судити чи їх форма на карті відповідала їхнім реальним контурам на місцевості, проте є підстави вважати, що подібність була великою. Якщо оглянути на карті міські укріплення сусідніх Микулинець, то між укріпленнями обох міст помітна суттєва відмінність.
Ще одним доказом є місце розташування Микулинецького замку. На карті він розміщений на північній околиці міста, а місто простягається на південь та південний захід, що відповідає сучасному розташуванню Микулинецького замку та населеного пункту. У випадку із Струсовом на карті Боплана, із великою долею ймовірності, можна стверджувати, що замок розташовувався на південній околиці населеного пункту та був включений у загальноміські фортифікації. Саме в цьому зображенні місця знаходження Струсівського замку заховані «підводні камені», до яких можуть розбитись обидві версії розташування замку (на лівому або правому берегах Серету), котрі локалізують його на східній! околиці Струсова. Така невідповідність існуючих версій та рисунку замку на карті є ознакою похибки картографа, або невірністю обох версій щодо місця знаходження замку.
Земляні вали, які можна розгледіти в східній частині Струсова (територія парку), котрі можна ототожнювати із залишками оборонних фортифікацій.
На карті 1766 року, авторства Річчі Заноні, Струсів зображено як місто із фортифікаціями, проте, вже без замку. На відміну від Струсова – в сусідніх Микулинцях на карті нанесено лише замок без міських фортифікацій. Карта Заноні (на відміну від карти Боплана) вже містила зображення уніфікованих об’єктів. Тому міські укріплення Струсова зображено знаком, яким аналогічно відтворено фортифікації інших міст. Карта 1766 року не передає зовнішніх форм міських оборонних об’єктів, а лише констатує їх наявність.
Автор матеріалу Андрій КАПУСТА
