ІВАН ФРАНКО, МИКУЛИНЦІ І РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ

 Перебування Каменяра в Микулинцях 3-4 серпня 1885 року було історичною подією, підтвердженою спогадами сучасників та документальними згадками в тодішній пресі. Однак, є ще одна згадка, майже легендарна, про перебування Франка у містечку в 1898 році. 
Основним аргументом, що вказує на цю подію, є відома картина художника Михайла Гончарука «Іван Франко серед виборців в Микулинцях 1898 року». Можливо, саме цей твір став першоджерелом неодноразових згадок в інтернет-публікаціях про перебування Франка в містечку в 1898 році. Основним контраргументом, який заперечує цю подію, є повна відсутність згадок про відвідини Микулинець в документальних свідченнях про поїздки письменника за 1898 рік. 
Отже, приїжджав Франко у 1898 році у Микулинці чи ні? Здається, основним і єдиним доказом перебування Франка в Микулинцях в 1898 році є лише картина Миколи Гончарука, створена в 1956 році. Зараз вона зберігається у фондах Тернопільського обласного художнього музею. На картині зображено зустріч Івана Яковича із своїми виборцями в Микулинцях в 1898 році. Офіційний опис картини такий: «Поліція перешкоджає Франку під час зустрічі із виборцями». 
Якщо заглибитись у вивчення  цього питання, то з опису картини, де згадуються виборці, можна зробити висновок, що Іван Якович цього року брав участь у виборах. Або, принаймні, агітував за якусь симпатичну йому політичну силу.
Так, дійсно, Франко тричі виставляв свою кандидатуру (в 1895, 1897 і 1898 роках) на депутатство в Австро-Угорський парламент. Іван Якович з агітаційною метою відвідував у 1898 році купу населених пунктів Тернопільського, Збаразького та Скалатського виборчих округів (Микулинці в той час були у складі Тернопільського повіту). Іван Франко йшов кандидатом в депутати від Радикальної партії. Місцеві вибори у виборчих округах Тернопіль – Збараж – Скалат в 1898 році стали можливими в наслідок вивільнення посольського мандату ІІІ (селянської) курії. 
Франко довгий час перебував у своєму виборчому окрузі – здебільшого ночував у Тернополі, а вдень, разом із місцевими комітетами організовував поїздки по селах та містечках свого округу. Це відомий факт. В історичній літературі є згадки про відвідування письменником в цей час Великого Глибочка, Білої, Курівців, Чистилова, Денисова, Купчинців, Пронятина і ще низки сіл. Відомо, що 14 травня поет виступив із промовою «Панщина і її скасування та наслідки» на передвиборчому зібрані в с. Тарасівка. Вже 17 травня Франко виступав на вічі у Тернополі й на передвиборчих зборах перед жителями передмістя Загребелля та с. Кутківці. 
18 травня Іван Якович відвідав збори у с. Курівці, побував також у селах Настасів, Великий Глибочок і Чистилів. Наступного дня Франко приїжджав до Збаража, виступав на передвиборчих зборах у навколишніх селах: Добромірка, Клебанівка, Лозівка, Нове Село, Заднишівка. В кінці свого передвиборчого «турне» І.Франко виступив на передвиборчих зборах у Підволочиську. Проте, жодної згадки про його перебування в Микулинцях немає. То якщо Каменяр відвідував невеликі сільські громади, невже він міг проігнорувати велику Микулинецьку громаду? 
Відомо, що в усіх населених пунктах, передвиборчі збори завжди мали святковий та урочистий  характер. І саме тут натрапляємо на перший «камінь спотикання» у версії про відвідування Франком Микулинець в 1898 році – яким чином святковий і урочистий характер зустрічей можна поєднати із офіційним описом картини Гончарука, про те, що поліція перешкоджала Франку під час зустрічі із виборцями? З цього можна виснувати, що офіційний опис картини є невірним. Франко, як зареєстрований кандидат, під час агітаційних поїздок міг мати поліційну охорону, але аж ніяк переслідування, що заперечує історичність згадуваної картини. Тут одне з двох – або автор картини сплутав з приїздом Франка в Микулинці в 1885 році (йому тоді поліція «вставляла палки в колеса») або просто щось собі нафантазував. 
Про Михайла Гончарука можна прочитати, як про місцевого микулинецького художника, що теж не відповідає дійсності. Художник вперше з’явився в Микулинцях майже одразу з окупаційною радянською владою в 1945 році. На той час Гончаруку вже було 40 років. В містечку він прожив лише кілька років, а потім перебрався на Вінниччину. То можливо Гончарук дійсно помилився, підписуючи свою картину? Ймовірно, він зобразив у своєму творі події 1885 року? Але теж ні, бо Каменяр на картині відповідає своєму віку (42 роки) у 1898 році, але аж ніяк 29-річному, коли завітав у Микулинці у 1885 році. 
Потри художні здібності, Михайло Гончарук був справжнім радянським художником – все життя «малював» Леніна та інших «радянських героїв» того часу. На історичну тематику в художника було лише кілька картин. Серед них – зустріч Франка з виборцями. То мабуть художник дійсно щось наплутав? Потім намалював, та й пішло це поміж людей та в інтернет-статті.
Поглянемо на цю історію під іншим кутом. Франко в 1898 році «намотав» багато кілометрів під час агітаційних поїздок по нашому краю. Він відвідав низку сіл та містечок. То невже не міг не приїхати до Микулинець? Так, міг і не приїхати. Бо в письменника було багато довірених осіб, які самостійно проводили передвиборчі віча в тих селах, куди Франко не встигав потрапити. То, імовірно, так було і в Микулинцях – приїжджав хтось інший агітувати за Каменяра. 
Проте, на думку автора, правдивою може виявитись наступна версія, яка з’явилась після прочитання листа І. Франка до М. Павлика від 11 липня 1898 року. Поміж питань видавничої діяльності, Іван Якович цікавиться перебігом апеляцій після виборчого процесу в червні 1898 року: «Що з протестами і скаргами? Прошу Вас не занедбайте тої справи – не в моїм інтересі, а для партії (мається на увазі Радикальна партія). З газет виджу, що Піп (нрзб) хоче здушити наші протести в Тернополі станом облоги. Микулинці – хрунівське місто, і там знайдеться чимало людей, котрі за пару ринських готові спровокувати нещастя на цілий повіт…».
Мабуть, Франку були відомі факти продажності микулинецьких виборців, тому в поета таке скептичне та зневажливе ставлення до микулинчан – чого варте лише порівняння Микулинець із «хрунівським (свинячим) містом» – неприємність, на яку неможливо закрити очі. Можливо, це було основною причиною, чому І. Франко особисто не приїжджав в Микулинці з передвиборчою агітацією. Корупційні факти, про які стало відомо Івану Яковичу, ймовірно, були такі жахливі, що перекреслили всі позитивні враження і спогади про серпень 1885 року, коли українська громада із Микулинець та довколишніх сіл, урочисто вшановувала Франка із однодумцями…
Насамкінець: вибори 1898 року Франко програв (вже втретє, і в останнє за своє життя). З перевагою лише в 10 голосів переміг повітовий лікар д-р Гладишовський, «порядний старорусин» за визначенням народовців і угодовців та «наполовину москвофіл, наполовину полонофіл» - за характеристикою соратників Франка з Радикальної партії. Свою роль зіграли звичайні підкупи виборців – за гроші, горілку, посади, землю та ковбасу. Правда, гречки виборцям тоді не пропонували, бо вона не мала такого попиту як зараз.
Яким чином зберігають в Микулинцях та Конопківці пам'ять про перебування тут Івана Франка в 1885 році? В містечку іменем поета названа одна із вулиць. Ні пам’ятників, ні пам’ятних чи меморіальних таблиць в Микулинцях та Конопківці немає. Лише, не завершений обеліск, який намагався створити за власною ініціативою один з місцевих жителів в кінці 1990-х рр., як насмішка над письменником, зараз лежить в кущах на вулиці Івана Франка. На кам’яній брилі можна розгледіти профіль Івана Яковича та прочитати: «Лупайте сю скалу, рівняйте правді путь» - змінений вислів із його вірша «Я бачив дивний сон». 
Вірогідно, жителі Микулинець досі ображені на І.Франка за його неприємний епітет, адресований містечку.

46-річний Іван Франко на світлині 1898 року.
Перебування Каменяра в Микулинцях 3-4 серпня 1885 року було історичною подією, підтвердженою спогадами сучасників та документальними згадками в тодішній пресі. Однак, є ще одна згадка, майже легендарна, про перебування Франка у містечку в 1898 році.

Картина Миколи Гончарука - Іван Франко серед виборців в Микулинцях в 1898 році.
Можливо, саме цей твір став першоджерелом неодноразових згадок в інтернет-публікаціях про перебування Франка в містечку в 1898 році. Основним контраргументом, який заперечує цю подію, є повна відсутність згадок про відвідини Микулинець в документальних свідченнях про поїздки письменника за 1898 рік.

Отже, приїжджав Франко у 1898 році у Микулинці чи ні? Здається, основним і єдиним доказом перебування Франка в Микулинцях в 1898 році є лише картина Миколи Гончарука, створена в 1956 році. Зараз вона зберігається у фондах Тернопільського обласного художнього музею. На картині зображено зустріч Івана Яковича із своїми виборцями в Микулинцях в 1898 році. Офіційний опис картини такий: «Поліція перешкоджає Франку під час зустрічі із виборцями».

Микулинці. Не завершений обеліск, присвячений перебуванню І. Франка в Микулинцях, лежить на вул. Івана Франка.
Яким чином зберігають в Микулинцях та Конопківці пам'ять про перебування тут Івана Франка в 1885 році? В містечку іменем поета названа одна із вулиць. Ні пам’ятників, ні пам’ятних чи меморіальних таблиць в Микулинцях та Конопківці немає. Лише, не завершений обеліск, який намагався створити за власною ініціативою один з місцевих жителів в кінці 1990-х рр., як насмішка…Микулинці. Не завершений обеліск, присвячений перебуванню І. Франка в Микулинцях, лежить на вул. Івана Франка.
Яким чином зберігають в Микулинцях та Конопківці пам'ять про перебування тут Івана Франка в 1885 році? В містечку іменем поета названа одна із вулиць. Ні пам’ятників, ні пам’ятних чи меморіальних таблиць в Микулинцях та Конопківці немає. Лише, не завершений обеліск, який намагався створити за власною ініціативою один з місцевих жителів в кінці 1990-х рр., як насмішка…

Автор матеріалу Андрій КАПУСТА